Європейські інвестиції як маркер відродження Донбасу
Стратегічним завданням держави було відкриття ще у поточному році другого траншу від ЄІБ (2,5 млрд грн).

Інвестиційні перспективи будь-якої країни визначає її здатність успішно реалізовувати масштабні інфраструктурні проекти. Особливо прискіплива увага в таких питаннях прикута до об’єктів, які фінансують міжнародні донори. Успішні приклади формують лояльність внутрішніх і зовнішніх інвесторів та мотивують їхню готовність і надалі вкладати кошти у державу.
У випадку з Україною одним із таких індикаторів є урядова угода з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Вона містить інструменти фінансування інфраструктурних проектів у п’яти областях, які прийняли найбільше переселенців із районів бойових дій. Загальну вартість проекту оцінюють у 200 млн євро. У пріоритеті – відновлення соціальної інфраструктури. Зокрема, ідеться про розбудову гуртожитків (житла для внутрішньо переміщених осіб), відбудову шкіл, дитсадочків, систем життєдіяльності.
Угода одразу після підписання викрила вузькі місця, що обмежують інвестиційні перспективи регіону і всієї країни. Серед них – недолуге законодавство, брак кваліфікованих спеціалістів, ментальна неготовність більшості громад до правил європейського проектного менеджменту…
Не дивно, що угоду, укладену в грудні 2014-го, вдалося розворушити лише наприкінці 2017-го. Саме тоді перші платежі були перераховані на рахунки виконавців робіт. Утім, цей досвід дозволив Україні виявити білі плями власної інвестиційної політики і почати їх позбуватися. Вже подолано неймовірну кількість прогалин, як на рівні Уряду та Верховної Ради, так і місцевих громад.
Неодноразово наголошував, що питання Донбасу для мене принципове. Спостерігаючи, як буксує реалізація проекту, особисто підключився до його просування. Насамперед у частині налагодження комунікації між всіма учасниками в центрі й на місцях. Відсутність достатньої кількості якісних проектів – ще одна болюча вада громад. Але зрештою, разом нам вдалося запустити перший транш фінансування.
Стратегічним завданням держави було відкриття ще у поточному році другого траншу від ЄІБ (2,5 млрд грн). З цієї суми Донеччина на відновлення і розвиток отримає 1,5 млрд, а Краматорськ, зокрема, – 400 млн. Але цьому передувала колосальна технічна робота: узгодження проектів і фінпланів, підписання угод, оголошення і проведення тендерів...
І, зрештою, командні зусилля виявилися немарними. Днями перший авансовий платіж у рамках другого траншу проекту ЄІБ перераховано на рахунок підрядника. Ідеться про реконструкцію будівлі під гуртожиток для переселенців у селище Біленьке поблизу Краматорська. Вже закуповуються будівельні матеріали та необхідне обладнання. На черзі – ще 29 об’єктів у Краматорську. Загалом до кінця року сподіваємося отримати авансування 30 проектів загальним обсягом близько 100 млн гривень.
Цей загалом успішний досвід посприяв соціальному та економічному оздоровленню Донеччини. Нам вдалося повернути частину спеціалістів, які виїжджали на заробітки за кордон. А головне – люди відчули, що життя українського Донбасу змінюється на краще.
Мусимо будь-що успішно завершити інвестиційну програму з Європейським інвестиційним банком. Вона стане важливим маркером новітньої історії успіху Донбасу, на яку в подальшому зважатимуть інвестори. Таким чином, регіон отримає стратегічну перспективу залучати міжнародні і внутрішні інвестиції для власного розвитку.
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 27171
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 19948
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
15424
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 7750
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6063