Українські меседжі на "сніданку з Трампом"
Я бачу два змістовних поля – гуманітарне та інвестиційне, у розробці яких для нас важлива підтримка США і міжнародного співтовариства.
Кілька днів у США, в рамках Національного молитовногосніданку, дозволили мені заміряти настрої американських ділових і політичнихеліт щодо України. А також – безпосередньо почути їхні оцінки політичних таекономічних процесів у нашій країні.
Молитовний сніданок – подія зовсім іншого змістового навантаження,аніж її подають в Україні. Навіть в експертних колах у нас помилковонедооцінюють силу «неформатних» механізмів і можливості їх впливу на глобальніпроцеси.
Ідеологія сніданку - об'єднуюча. Вона – традиційна дляамериканського суспільства США, і зрозуміла усім, хто готовий комунікувати зключовим геополітичним центром на його принципах.
Попри декларовану аполітичність заходу, тут збираєтьсяаудиторія, яка багато в чому формує порядок денний глобального розвитку. Частона «полях» сніданку вперше озвучують тези, що згодом визначають відповіді насвітові виклики. Для України – це можливість запропонувати світові своєпозитивне позиціювання – відмінне від існуючого – зі знаком мінус.
Аби доносити меседжі аудиторії, яка пропонує формулирішень, маємо активно використовувати нові формати. Істеблішмент США має власніінтереси щодо України. Так само, як і МВФ. Але для них цікаво чути також альтернативнудумку про розвиток української фінансової системи, інвестиційні перспективи,інноваційний потенціал. Саме в таких розмовах формується розуміння перспективУкраїни. Згодом воно може стати геополітичним маркером, який конвертують устратегічні рішення.
Цього року молитовний сніданок відвідали 3800 осіб ізбільш, ніж 130 країн. Показово, що російська делегація, попри закон про санкціїі розслідування про втручання РФ в американські вибори, надіслала утричі більшеучасників, аніж рік тому. Виявилося, що риторика холодної війни для Кремля –??не привід відмовлятися від діалогу в форматі і на умовах опонента.
Основні зустрічі і переговори відбуваються у кулуарахі на офіційних майданчиках. Зокрема, у рамках Україно-американської діловоїради, де ми зустрілися із представниками аерокосмічних, енергетичних, ІТ тааграрних компаній США. У цьому контексті бачиться важливою оцінка ПрезидентаРади Моргана Вільямса про Україну як ринок, цікавий для американських компанійі технологій.
Я бачу два змістовних поля – гуманітарне таінвестиційне, у розробці яких для нас важлива підтримка США і міжнародногоспівтовариства. Про це, до речі, йшлося на багатьох майданчиках. Першоряднаумова – відновлення в Україні миру, повернення окупованих територій івідновлення гуманітарного розвитку на Донбасі.
Не менш важливий наш меседж полягає у наявності вУкраїни високих інвестиційних перспектив навіть в умовах окупації частинитериторій. Війна – не привід відмовлятися від економічного зростання,технологічного розвитку і створення робочих місць. При цьому важливозабезпечити справедливу бюджетну політику щодо жителів Донбасу і тимчасовопереселених громадян.
У жорстких існуючих умовах можна і потрібно просуватиінвестиційні можливості країни. Україна реально готова іти уперед у багатьохнапрямках. Ця думка була ключовою на різних зустрічах. Важливо переконатиміжнародних партнерів, що амбіції України – значно вищі, аніж мати статуссвітового постачальника пшениці, птиці або соняшникової олії. У нас єтехнологічні інновації, зокрема унікальні, які, безумовно, цікаві світовійспільноті.
Ми обговорювали перспективи розвитку альтернативноїенергетики в нашій країні і світі. Україна вже опанувала випусквітроенергетичних установок світового рівня і довела готовність до міжнароднихпроектів в «зеленій» енергетиці. Приклад – створений на принципах міжнародноїкооперації сучасний вітропарк в Казахстані. А ближчим часом краматорськівиробники представлять нову, унікальну навіть для Європи, вітроенергетичнуустановку.
Розвиток високотехнологічних виробництв, створенняякісних робочих місць і активна гра на світовому ринку інноваційних трансферів –шанс для України стати частиною європейської інноваційної моделі. І –відірватися від консервативного сприйняття, як технологічно відсталої аграрноїкраїни.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко вчора о 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев вчора о 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик вчора о 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко вчора о 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 13940
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5041
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 3624
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3328
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 1960