Про що каже соціологія? В Україні з’являтимуться нові політичні бульбашки
Вже скоро в країні почнуть з’являтися нові політичні проекти, які боротимуться за голоси тих виборців, що не визначилися.
Оприлюднені 14 квітня рейтинги партій України не стали відкриттям чи несподіванкою, адже останніми місяцями головні політичні сили країни демонстрували традиційну для себе модель поведінки, якою радше підкреслили вже існуючі тенденції, аніж започаткували нові. Разом з тим, вже скоро в країні почнуть з’являтися нові політичні проекти, які боротимуться за голоси тих виборців, що не визначилися.
Повільне падіння рейтингу «Слуги народу» спричинене дією одразу кількох факторів. Серед них – політична роздробленість, наявність всередині партії різних груп впливу, прийняття непопулярних рішень та неспроможність «слуг» відповідати запитам свого електорату з часто полярними поглядами на життя та політику. Ще одна важлива причина зниження симпатії громадян до цієї політсили – падіння рейтингу президента Зеленського. Незважаючи на те, що глава держави юридично не є членом «Слуги народу», саме він привів до парламенту 254 народних обранця і залишається одноосібним лідером цієї команди. Тому будь-які невдачі та політичні промахи президента автоматично зачіпають і його політичну силу.
З іншого ж боку, наразі для найбільшої фракції парламенту ситуація виглядає доволі комфортною, а рейтинг у 38,1% дозволяє партії зберігати пальму політичної першості без особливих зусиль. Однак, очевидно, що з часом втримувати лідерство буде все складніше, а партійним босам доведеться приділяти все більше часу для пошуку голосів для важливих голосувань та збереження єдності всередині сили.
Друга за популярністю політична сила України – «Європейська солідарність», має підтримку 15,4% громадян. На відміну від «Слуги народу», партія п’ятого президента України показує позитивну динаміку рейтингу та поволі нарощує політичні м’язи. Політичний порядок денний Петра Порошенка та «ЄС» залишився незмінним з часу президентської кампанії та вкладається в 3 слова: армія, мова, віра. Ці лозунги дозволили партії зайняти чітко визначену електоральну нішу та перетягнути на свій бік патріотично налаштовану консервативну частину суспільства. Водночас, така стратегія партії має свої обмеження. За умови збереження чинного позиціонування «ЄС», електоральна «стеля» партії – 18-20% відсотків голосів виборців. Навряд чи такі розклади влаштовують екс-президента Порошенка, однак наразі якісно нових підходів до самоідентифікації сили та формування власного іміджу його політтехнологи не демонструють.
Найбільш передбачуваними та стабільними останніми місяцями у Верховній Раді були представники «Батьківщини» та «Опозиційної платформи», що і відобразилося на незначному (близько 1%) зростанні їх рейтингів. Що одна, що інша партії не голосували за відкриття ринку землі та «антиколомойський» закон у першому читанні, гостро критикували владу за недосконалу боротьбу з коронавірусом, озвучували питання тарифів та вартості житлово-комунальних послуг. Іншими словами, заводили політичну дискусію на базовий для себе «пакет» тем, починаючи з перших днів роботи парламенту IX скликання. Проте, на цьому схожість «Батьківщини» та «ОПЗЖ» не закінчується. Найбільша подібність цих сил – в незмінності їх базового електорату, який ні зростає, ані помітно зменшується. З одного боку, наявність регулярної армії прихильників є перевагою, що дозволяє партіям забезпечити собі місце під куполом навіть в найскладніші часи та гарантувати право хоч і на маленький, проте шматок політичного пирога. З іншого, про високі посади та захмарний владний успіх лідерам політсил мріяти не доводиться. Тому в існуючих умовах обом партіям потрібно виходити за межі власного пізнання політики, генерувати нові яскраві наративи та боротися за нових виборців… або ж задовольнятися тим, що є зараз.
Партія «Голос» – наймолодша з-поміж усіх парламентських сил, що в перші місяці своєї діяльності мала всі шанси стати лідером громадської думки та нарощувати свій політичний вплив. Проте, відсутність яскравого партійного лідерства, яке в українському патерналістському суспільстві є обов’язком, логічно призвела до активного падіння рейтингу «Голосу», який сьогодні коливається на рівні 3%. Інша причина негативної динаміки популярності партії Святослава Вакарчука полягає у її слабкій медійній присутності. Якщо «Слуга народу», «ЄС», «ОПЗЖ» та «Батьківщина» мають чітко налагоджені канали комунікації з виборцями посередництвом лояльних телеканалів, онлайн-ЗМІ та друкованих видань, то «Голосу» цього критично не вистачає і часто суспільство їх просто не чує.
Однак, найцікавіше в свіжих рейтингах те, що близько 20% українців не визначилися зі своїм вибором та складають так зване «електоральне болото». Очевидно, що частина громадян з цієї групи – екс-виборці «Слуги народу». Зайшовши до парламенту шляхом гучних, а часто абсолютно абстрактних обіцянок представники монобільшості не можуть в повній мірі задовольнити запит громадян. Останні, в свою чергу, не проявляють симпатій жодній з інших парламентських партій та перебувають в стані невизначеності. Тому очікувано, що найближчим часом в Україні почнуть з’являтися нові політичні проекти, що намагатимуться перетягнути на свій бік виборців, які вагаються. На превеликий жаль, в країні з неінституціоналізованою політичною системою, олігархам та бувалим політиканам значно легше створити чергову бульбашку, аніж займатися розбудовою та трансформацією вже існуючих партій. І не виключено, що ми почуємо назви нових політико-маркетингових утворень вже напередодні місцевих виборів, що заплановані на осінь 2020-го.
- Как отменить штраф за неявку по повестке Віра Тарасенко 11:52
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська вчора о 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський вчора о 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька вчора о 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 03.04.2025 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 03.04.2025 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 03.04.2025 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 03.04.2025 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 03.04.2025 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 03.04.2025 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
-
Виробники майонезу переходять із соняшникової олії на ріпакову через мита Трампа
Бізнес 32613
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 29078
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 27056
-
У Кіровоградській області почали будувати ВЕС на 93 МВт. Гроші дає Укргазбанк
Бізнес 9326
-
Джон Уік повертається, попри смерть. Продовження офіційно підтвердили
Життя 6504