Готуємо щастя не за рецептом
Як створити кращу якість життя з підручних інгредієнтів
Я готую смачно, але не часто. І ніколи не готую за рецептами.
Я не знаю звідки, але в мене є вроджене відчуття поєднання інгредієнтів. Я вже наперед можу уявити, що з чим смакуватиме, а що взагалі не вʼяжеться між собою. Для мене не в’яжеться.
Ну, наприклад, я з точністю до всіх складників, назвала рецепт форелі, яку нам подавали у готелі в Карпатах. І коли вийшла шеф, яка готувала, вона була вражена. Бо, наприклад, не кожен вгадає, в яких травах перед тим маринувалася риба, і всередину окрім лимону додавався кубик вершкового масла. Я це відчула. «Магія», - може подумати пересічний читач.
Вдома я вирішила повторити «магію», купила живу форель, приготувала її за основою, яку насмакувала в Карпатах, але інтуїтивно додала сушені іспанські помідори, часник і базилік. Моя дитина, яка до риби ставиться, мʼяко кажучи, не дуже, вимела язиком все до рибʼячого скелету.
Так, я не люблю готувати часто і для мене найстрашніша рутина - готувати щодня і по кілька разів на день. Саме тому у мене в холодильнику (о, не читай мене зараз, мій масажисте) є напівфабрикати і страви з супермаркетів.
Але коли я все ж таки готую, мої домашні ходять по дому навшпиньки і вже носом починають їсти те, що ще знаходиться в духовці.
Чесно кажучи, інтуїтивно змішувати інгредієнти у мене теж виходило не одразу. Чому? Тому що хтось сказав, десь я таке чула, звідкись у мене зявилися такі знання, що сушені помідори з рибою не смакують. Я це відклала в голові як істину і довгий час не поєднувала. Це була така собі установка. Шкідлива набута установка.
Я не змішувала те, що вже хтось називав таким, що не смакує. Я поклалалась на досвід і відчуття інших, сприймаючи ці знання як істину, яку не треба повторювати, щоб не робити помилок.
Я довго готувала рибу як заведено - лимон, масло, розмарин… аж поки не наважилась додати сушені явлені помідори і то лише тому, що вони були вже відкриті і термін їхньої придатності вичерпувався. Ну, зіпсую рибу, несподівано дозволила я собі. Зате буде мій особистий досвід, заспокоїла я себе.
Але коли витягла рибу з духовки і спробувала… о, це було неповторно. Це був мій особливий шедевр, створений з підручних інгредієнтів, на які я не звертала увагу, але які так пасували до риби. Це була прекрасна вечеря. І результатом того, що риба вдалася, були лише рибʼячі скелети на тарілках.
Це був мій особистий фурор як господині і задоволення в очах моїх рідних, які отримали гастрономічний кайф.
Можливо, знайдуться і ті, хто скаже: «Фу, ні, форель і сушені помідори, це несмачно». Але якщо я спробувала і було смачно мені, то мені, погодьтеся, вже не варто покладатися на смак інших.
І так само працює в житті, не варто покладатися на смаки, досвід і стереотипи інших, що роками вкладалися у наші голоси. Пробуйте свої рецепти для життя, для щастя, для себе.
Ви точно знаєте про базові інгредієнти:
1) Позитивне мислення
2) Оточення, що спонукає до розвитку
3) Особиста ефективність
4) Самооцінка і самоцінність
5) Особисті кордони
6) Інтуїція
7) Критичне мислення
8) Мотивація
9) Рух вперед
10) Свобода вибору
Так, енергетичним вампірам не сподобається, що ви викреслили їх зі свого оточення, а токсики бурхливо відреагують, коли ви зведете особисті кордони. Хто звик на вас «їздити», назвуть вас зарозумілою, хто побачить ваш рух вперед, назвуть вас вискочкою.
Але міксуйте, підбирайте, чергуйте. Просто навчіться використовувати всі підручні інгридієнти для того, щоб приготувати щастя за своїм власним рецептом. Ви точно можете підібрати з усього, що є, найкраще для себе. Бо ви себе знаєте найкраще.
І нехай потім всі кричать: «Фу, це не працює!» Але ж ви точно будете знати, що це працює для вас!
А інші нехай дивляться у свою тарілку.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 302
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 106
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7700
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6207
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5160
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4251
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3266