Чи зможемо ми після війни відпочивати на Чорноморському узбережжі?
Пошкоджені внаслідок російської агресії судна у акваторії Чорного моря становлять неабияку небезпеку для навколишнього середовища
Аналізуючи інформацію, яку регулярно отримуємо у Оперативному штабі з випадків збитків заподіяних довкіллю внаслідок військової агресії рф на території України, бачимо, що гостро постає питання щодо того, чи залишиться чорноморське узбережжя таким само безпечним, яким було у минулих роках.
Так, за період російської агресії з 24 лютого 2022 по 16 березня 2022 року внаслідок обстрілів російськими військовими злочинцями по підтвердженим даним було здійснено пошкодження 5 цивільних суден під іноземними прапорами, які знаходилися в акваторії Чорного моря. В складних умовах під обстрілами російських злочинців українські рятувальники надали всю можливу допомогу, однак 2 судна врятувати не вдалося.
03 березня 2022 року вантажне судно HELT (прапор Панами) затонуло недалеко від узбережжя Одеської області (Овідіопольський район, населені пункти Затока та Кароліно Бугаз). Оперативний штаб з’ясовує офіційну інформацію про кількість та склад вантажу, який перевозився вказаним судном з метою визначення небезпеки для місцевого населення та навколишнього природного середовища, в першу чергу, для морської флори та фауни. При цьому, наявні на судні технічні рідини та паливо в баках вже є джерелами забруднення чорноморських вод.
Однак більшу небезпеку становить судно MILLENNIAL SPIRIT (прапор Молдови), яке затонуло 10 березня 2022 року у 12-мильній зоні неподалік порту Південний (Одеська область), з огляду на той факт, що вказане судно є танкером, який перевозив небезпечні речовини. За непідтвердженою офіційними документами інформацією отриманою в оперативному порядку від закордонних партнерів України, танкер MILLENNIAL SPIRIT перевозив більше 500 тон нафтопродуктів, які разом з паливом та технічними рідинами судна можуть стати «джерелом» екологічної катастрофи не лише на узбережжі кількох районів Чорного моря, але й викликати невідворотні зміни у екосистемі морських флори та фауни.
На жаль, у поточних умовах війни ні Держекоінспекція, ні представники рятувальних та прикордонних органів не можуть вжити жодних превентивних заходів для запобігання забрудненню чорноморського узбережжя та збереження українського довкілля. З боку російської федерації такі дії, які не дають можливості запобігти збиткам довкіллю, є порушенням статті 3 Орхуської Конвенції.
На даний час фахівці Оперативного штабу, який був створений на базі Держекоінспекції, здійснюють збір необхідної інформації для попереднього розрахунку збитків та досліджують можливі негативні наслідки впливу на довкілля.
Довідково: Орхуська Конвенція Європейської Економічної Комісії ООН про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, була підписана Україною у червні 1998 року.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 722
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 633
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 281
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11610
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6553
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4237
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3417
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2022