Чому обличчя українських міст незабаром зміняться?
В Україні нарешті з’явився шанс перейти до сучасної, європейської моделі розміщення зовнішньої реклами. Правила стануть одні для всіх, процедури чіткі, зрозумілі і прозорі.
Це передбачає міжфракційний законопроєкт № 5094 про регулювання зовнішньої реклами. Авторами законопроєкту стали депутати з усіх парламентських фракцій. Приємно, що народні обранці зуміли об’єднатися навколо вирішення наболілої проблеми, і що вони розуміють, що обличчя міст – це не другорядне питання. Вже зовсім скоро ми зможемо забути про засилля «тіньовиків», інвестувати в новітні технології і якісно змінити міський простір.
Законодавчий вакуум – шлях до безладу
Сьогодні бізнес, міста і люди стали бранцями застарілого законодавства. Я б хотіла нагадати як у Києві проходила реформа зовнішньої реклами. Ще років 5 тому в столиці був справжній рекламний хаос. Білборди стояли на кожному кроці, ледь не один на одному, подекуди навіть на пішохідних переходах, перекриваючи шлях. Це не влаштовувало ні людей, ні бізнес, який хоче розвиватися в ногу з часом. Сьогодні про цю проблему всі уже забули. Чому? Бо оператори дійшли консенсусу з громадою і міською владою, разом нам вдалось реалізувати реформу. Спільно з містом були розроблені схеми, де реклама може бути розміщена, а де ні, де і якого розміру конструкції мають стояти. Цей проєкт ми дійсно можемо назвати якісним прикладом співпраці громади, влади і бізнесу. При одночасному скороченні кількості конструкцій і повній реновації, надходження до бюджету не зменшились. Але це потребувало від нас серйозного підходу, адже повне оновлення парку конструкцій обійшлося для кожного оператора в десятки мільйонів гривень. Звісно бізнес ризикував і хотів від міста гарантій, що правила не зміняться. Разом з тим ми бачили наскільки складно міській владі в умовах чинної правової бази давати такі гарантії. Але як соціально-відповідальний бізнес ми пішли на ризик, і результат того вартий – Київ отримав справді європейське обличчя.
Але це просто прецедент. Буквально виїдьте на об’їзну дорогу і побачите разючі відмінності між територією Києва і області. Хаос, який твориться на трасах, не може не кидатись в очі і найбільш прикро, що бюджет від цього тільки не доотримує. Та й в більшості українських міст системності як не було, так і немає.
Нелегальна реклама може роками стояти та вулицях, поки справи про її знесення валяються в судах. Саме на таких бордах з’являються скандальні сюжети, які сколихують суспільство. Якщо ми чітко дотримуємось етичного кодексу і не пропускаємо нічого, що може когось образити і не відповідає етичним стандартам, то тим, хто працює поза законом, байдуже. Вони не сплачують податків, не несуть відповідальності і конкурувати законослухняному бізнесу з ними надзвичайно важко.
Зрозуміло, що вихід тільки один – змінити законодавство, зробити чіткі, однозначні і прозорі правила для всіх, тоді не буде можливостей обходити норми і всі працюватимуть в однакових умовах. Саме це і пропонує парламентський законопроєкт.
Балансування інтересів
Закон про регулювання зовнішньої реклами намагались уже не раз прийняти. Але не виходило. Тут треба розуміти, що є три зацікавлені сторони – бізнес, який хоче заробляти, держава, яка хоче отримувати податки, і люди, які хочуть комфортний, безпечний і естетичний простір. Цей законопроєкт балансує інтереси всіх.
Для операторів звісно буде не просто. Нам потрібно буде оформлювати документи для отримання дозволів відповідно до тих схем, які розроблять міста. Зрозуміло, що треба буде вкладати кошти в нові конструкції, але ми готові на це йти. Коли ми знатимемо, що правила стабільні і довгострокові ми зможемо інвестувати в новітні технології, в більш «розумне» сучасне обладнання, яке окупається не через рік-два, а через 5, а то і більше років. У прогнозованих умовах – це абсолютно виправдано.
Користь від законопроєкту
Сьогодні зовнішня реклама не це просто плакати чи постери з рекламними оголошеннями, галузь активно розвиває новітні технології, в арсеналі рекламного інвентарю все більше з’являється «вуличних меблів». Сучасна реклама – це зупинки громадського транспорту, які встановлює бізнес. Це охайні лавочки і урни, це міські вбиральні. В технологічних можливостях розвиту рекламного інвентарю ми не відстаємо від Європи.
Для будь-якого міста прогресивний розвиток рекламної галузі - однозначно вигідний. Адже можна отримати якісну інфраструктуру, не вкладаючи в це гроші з міського бюджету. До того ж ми розраховуємо створювати нові робочі місця, і вони будуть високотехнологічні, для персоналу висококваліфікованого, який отримає високу заробітну платню. Від цього місцеві бюджети також виграють, адже отримуватимуть податки.
Ми прогнозуємо, що за рахунок виведення з тіні тих операторів, які сьогодні працюють нелегально надходження в бюджет зростуть майже в два рази. Кошти від розміщення конструкцій за межами населених пунктів частково ітимуть до дорожнього фонду, за них можна буде ремонтувати автошляхи.
Для людей зміни також стануть корисними, бо можна буде забути про рекламний безлад. Закон регулює не тільки наземні рекламні конструкції, але й вивіски, рекламу на транспорті. Комплексний підхід дозволить врешті-решт зробити вулиці естетичними і привабливими. У нормах закону прописано створення дизайн-кодів міст, вулиць і навіть окремих споруд. Ми станемо на європейський шлях оформлення публічного простору.
Законопроєкт винесено в сесійну залу вже цього тижня, голосування планується у четвер і ми сподіваємось, що народні депутати проголосують ЗА сучасну концепцію розміщення зовнішньої реклами і дадуть галузі і містам зробити крок вперед.
- Виживуть найсильніші: про теперішнє і майбутнє українських книгарень Віктор Круглов 14:38
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- "Джокер" залишається в рукаві 5539
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 784
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 385
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 216
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 39751
-
"Забрати всіх під рушницю не вийде". Що відбувається з мобілізацією та рейдами ТЦК в Україні
14473
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8549
-
Тігіпко купує третій банк
Фінанси 8159
-
На Закарпатті заарештували сім свердловин з мінеральною водою
Бізнес 5230