Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Однак на практиці бувають випадки, коли навіть через незначну заборгованість перед банком, з людини вимагають повернення величезної суми, походження якої більшість пояснити не може.
Справа в тому, що відповідно до чинного законодавства України кредитний договір є зобов’язанням, яке, має виконуватися сторонами належним чином відповідно до закону та умов кредитного договору. При цьому у разі невиконання боржником зобов’язання, він має сплачувати пеню та штрафи, що призводить до збільшення загальної суми заборгованості. На практиці виходить так, що беручи кредит у розмірі 5 000,00 грн. – 10 000,00 грн., через десять років банк звертається з позовом про стягнення десятків або сотень тисяч гривень.
04.10.2017 17:17
Застосування строку позовної давності у спорах з банками
Справа в тому, що відповідно до чинного законодавства України кредитний договір є зобов’язанням, яке, має виконуватися сторонами належним чином відповідно до закону та умов кредитного договору. При цьому у разі невиконання боржником зобов’язання, він має с
Напевно майже кожна людина в Україні сьогодні має взаємовідносини з банками чи іншими фінансовими установами, оскільки вони є важливим складовим елементом фінансових відносин в сучасному світі. Багато з нас звертаються до банків для отримання кредиту, маючи намір придбати певну річ або розпочати бізнес, з умовою вчасно повернути банківські гроші та сплатити відсотки за користування кредитом.Однак на практиці бувають випадки, коли навіть через незначну заборгованість перед банком, з людини вимагають повернення величезної суми, походження якої більшість пояснити не може.
Справа в тому, що відповідно до чинного законодавства України кредитний договір є зобов’язанням, яке, має виконуватися сторонами належним чином відповідно до закону та умов кредитного договору. При цьому у разі невиконання боржником зобов’язання, він має сплачувати пеню та штрафи, що призводить до збільшення загальної суми заборгованості. На практиці виходить так, що беручи кредит у розмірі 5 000,00 грн. – 10 000,00 грн., через десять років банк звертається з позовом про стягнення десятків або сотень тисяч гривень.
Чи є можливість не сплачувати суму боргу, яку вимагає банк?
З огляду на це, у банка є три роки для того, щоб звернутися з позовом про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та процентів по ньому. Зовсім інша ситуація виникає у спорах про стягнення пені та штрафу, оскільки на них розповсюджується спеціальний строк позовної давності в 1 рік, відповідно до змісту п. 1 ч. 2 ст. 268 Цивільного кодексу України.
Отже, якщо банк звертається з позовом в якому просить сплатити суму заборгованості, пропустивши при цьому строку позовної давності, боржник має право заявити клопотання про застосування строку позовної давності. Так, в результаті задоволення такого клопотання банку буде відмовлено в задоволенні позовних вимог і боржнику не потрібно буде повертати суму заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Наявність такої можливості призвело до того, що банки часто вдаються до хитрощів та прописують в умовах кредитного договору посилання на так звані «Основні умови» чи на «Правила користування», що знаходяться в мережі інтернет на офіційному веб-сайті банку. Особливості такого «трюку» проявляється в тому, що особа в момент підписання не ознайомлюється з такими умовами та не підписує їх, однак саме в таких документах може передбачатися погодження боржника на продовження строку позовної давності.
Чи є законним такий спосіб збільшення строку позовної давності?
Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України у Постанові по справі №6-16цс15 відповідні «умови» надання кредиту не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника. У зв’язку із цим доводи позичальника про не ознайомлення його з Умовами надання кредиту не можна визнавати необґрунтованими.
Таким чином, велика кількість позовів, з якими банки звертаються до суду, оформлені з порушенням строку позовної давності на нарахування пені та штрафів, а іноді і на саме тіло кредиту та проценти, що може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Однак, відповідно до чинного законодавства суд може застосувати позовну давність лише за заявою сторони судового процесу. Тому банки, звертаючись до суду, розраховують на юридичну необізнаність боржника та просять стягнути загальну суму заборгованості не звертаючи увагу на пропуск строків. В таких ситуаціях ми радимо Вам звертатися за правовою допомогою до юристів для того, щоб юридична необізнаність не зашкодила Вам під час розгляду справи.
В чинному Цивільному кодексі Україні існує поняття – позовна давність, яка визначається главою 19 цього кодексу. Так, відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України).
З огляду на це, у банка є три роки для того, щоб звернутися з позовом про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та процентів по ньому. Зовсім інша ситуація виникає у спорах про стягнення пені та штрафу, оскільки на них розповсюджується спеціальний строк позовної давності в 1 рік, відповідно до змісту п. 1 ч. 2 ст. 268 Цивільного кодексу України.
Отже, якщо банк звертається з позовом в якому просить сплатити суму заборгованості, пропустивши при цьому строку позовної давності, боржник має право заявити клопотання про застосування строку позовної давності. Так, в результаті задоволення такого клопотання банку буде відмовлено в задоволенні позовних вимог і боржнику не потрібно буде повертати суму заборгованості.
Чи може банк збільшити строк позовної давності?
Відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Наявність такої можливості призвело до того, що банки часто вдаються до хитрощів та прописують в умовах кредитного договору посилання на так звані «Основні умови» чи на «Правила користування», що знаходяться в мережі інтернет на офіційному веб-сайті банку. Особливості такого «трюку» проявляється в тому, що особа в момент підписання не ознайомлюється з такими умовами та не підписує їх, однак саме в таких документах може передбачатися погодження боржника на продовження строку позовної давності.
Чи є законним такий спосіб збільшення строку позовної давності?
Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України у Постанові по справі №6-16цс15 відповідні «умови» надання кредиту не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника. У зв’язку із цим доводи позичальника про не ознайомлення його з Умовами надання кредиту не можна визнавати необґрунтованими.
Таким чином, велика кількість позовів, з якими банки звертаються до суду, оформлені з порушенням строку позовної давності на нарахування пені та штрафів, а іноді і на саме тіло кредиту та проценти, що може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Однак, відповідно до чинного законодавства суд може застосувати позовну давність лише за заявою сторони судового процесу. Тому банки, звертаючись до суду, розраховують на юридичну необізнаність боржника та просять стягнути загальну суму заборгованості не звертаючи увагу на пропуск строків. В таких ситуаціях ми радимо Вам звертатися за правовою допомогою до юристів для того, щоб юридична необізнаність не зашкодила Вам під час розгляду справи.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
Популярне
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009
Контакти
E-mail: [email protected]