Про залежність податків від гарантованої компенсації по банківських депозитах
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України.
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України. За попереніми розрахунками – як мінімум, до 600-800 тисяч гривень.
На перший погляд, твердження неоднозначне і суперечливе. І все ж, якщо розібратися, більш ніж логічне. Насправді тут йдеться про відновлення довіри українців до банківської системи, котра відчутно похитнулася за останні три роки і невпинно працює на скорочення обсягу вкладів фізичних осіб з усіма відповідними наслідками – як для наповнення бюджету, так і для розвитку економіки країни вцілому.
Так, на сьогодні українська економіка нехай не марафонськими, але все ж помітними темпами потроху набирає обертів та відновлюється після кількарічного спаду, і податківці як ніхто краще можуть простежити ці тенденції. За таких умов питання довіри бізнесу та населення до банківської системи стає як ніколи актуальним.
В першу чергу проблема стосується фізичних осіб-персональних вкладників, які, на відміну від бізнесу, мають вибір: вкласти кошти в щось “намацальне” чи довірити їх банкам, які, за свідченням порівняно недавньої історії, далеко не завжди є надійними гарантами їх повернення.
В даному випадку особливу роль відіграє можливість державної інституції - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - забезпечити повернення фізичним особам їх вклади у банках, які виведено з ринку. І це є ключовим фактором для вкладника при вирішенні питання, чи можна довірити банкам свої гроші. На сьогодні обсяг гарантованої суми вкладу складає всього 200 000 гривень і, будемо відвертими, це ж ніяк не відповідає нинішнім реаліям. Зрештою, значне знецінення національної валюти за останні кілька років значно вплинуло на реальну вартість цих коштів у порівнянні із роком встановлення гарантованої суми.
Цей факт, а також дані з кількості банків, що не змогли виконати свої зобов’язання та були визнані неплатоспроможними, починаючи із 2014 року, разом створюють серед населення скепсис щодо доцільності співпраці з банками. До того ж, вагомий влив на вкладника має і відчутне зменшення відсоткових ставок за депозитами, тенденція до якого є трендом останніх двох років.
Відтак, варто лише поглянути на офіційну статистику: за чотири місяці поточного року обсяг вкладів фізичних осіб у 82 банках України (учасниках ФГВФО) зменшився з 413 млрд грн до 406 млрд грн- на 7 млрд грн.
Такі зміни не можуть не впливати й на економіку нашої держави, адже зменшення обсягу депозитів фізичних осіб у поєднанні зі зниженням відсоткових ставок за такими депозитами обов’язково призведе до негативної динаміки надходжень податків до бюджету.
Наприклад, за січень-травень 2018 року надходження ПДФО з депозитів від 36 банків, які відносяться до великих платників податків, вже зменшилися у порівнянні із аналогічним періодом 2017 року - 1,64 млрд грн проти 2,1 млрд грн, майже на півмільярда гривень або на 21%.
Ці цифри мають заставити замислитися.
Саме тому я й почала цей текст з твердження про необхідність підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України до відповідного рівня. Це є не просто актуальним питанням для обговорення, а потребує негайного та системного вирішення у зв’язку з суттєвим впливом цього фактору, у тому числі, й на бюджетні надходження нашої держави.
З відповідною ініціативою неодноразово зверталося й керівництво ФГВФО. За їх попередніми розрахунками, сума гарантованого вкладу наразі має бути встановлена на рівні 600 000 - 800 000 грн, та поетапно підвищена протягом 2019 року. Це допоможе поступово повернути довіру вкладників, зупинити скорочення обсягу депозитів і, зрештою, - отримати податкові надходження від банківського сектору.
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 458
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 99
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8711
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7533
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 5100
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4263
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3701