Зменшення податкового боргу: зміни в законодавстві та світогляді
Загальна сума податкового боргу по Офісу великих платників станом на початок лютого вже майже дійшла позначки в 16,3 млрд грн. Причому, активного боргу - такого, що є реальним до стягнення, - на сьогодні накопичилося менше, ніж пасивного: 7,05 млрд проти м
Загальна сума податкового боргу по Офісу великих платників станом на початок лютого вже майже дійшла позначки в 16,3 млрд грн. Причому, активного боргу - такого, що є реальним до стягнення, - на сьогодні накопичилося менше, ніж пасивного: 7,05 млрд проти майже 10 млрд грн. Працювати з активним боргом хоч і реально, але доволі складно, про це можна скласти уявлення хоча б на прикладі “Укрнафти” з її загальною сумою боргу в 13,8 млдр грн. Усі дії з погашення цього податкового боргу було заблоковано в судовому порядку, а усі акти опису майна на загальну суму 11,2 млрд грн підприємство оскаржило та скасувало за допомогою судів. На жаль, випадок “Укрнафти” найбільш показовий, але не одиничний. Але, незважаючи на активні дії Офісу, більше 300 податкових вимог тільки за минулий рік, 32 тисячі інкасових доручень, нескінченні перевірки та доописи майна, загальна сума боргу повільно, але невпинно збільшується. І винне в цьому не лише досі невирішене питання банків у ліквідації, паперова діяльність яких щодня працює на збільшення податкового боргу, про що вже писав у своєму блозі начальник Офісу Євген Бамбізов http://blog.liga.net/user/ebambizov/article/28687.aspx. Сподіваюся, цю проблему вартістю в 6,695 млрд грн ми вирішимо вже найближчим часом у правовому полі спільно з представниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Натомість серйозну проблему у ситуації з нарощенням податкового боргу становитьсплата узгоджених грошових зобов’язань, самостійно визначених контролюючим органом (КПР). На сьогодні ми маємо наступну картину: з одного боку, при донарахуванні контролюючим органом зобов’язань підприємство на період адміністративного та судового оскарження звільнено від обов’язку сплати донарахувань, а ДФС в цей час не має права вживати заходи по погашенню податкового боргу. З другого боку, платник не має жодних обмежень в розпорядженні власним майном – і в повній мірі цим користується, оскільки наше законодавство не передбачає заборони на реалізацію активів в період оскарження сум. Поки тривають суди, підприємство швидко позбувається майна, переводячи його на іншого власника. В результаті на момент, коли суд виносить рішення про погашення боргу, виплачувати його немає з чого – ніякого майна у відповідача вже не лишилося.
Тому ми спільно з ДФС запропоновали внести зміни до Податкового кодексу, щоб заблокувати боржнику можливість позбуватися свого майна, поки триває оскарження. Тоді в разі отримання позитивного рішення суду на користь ДФС, контролюючий орган матиме можливість реалізовувати майно в рахунок погашення боргу.
Відповідні пропозиції, до речі – підтримані МВФ, вже направлено до Мінфіну. В першу чергу ми пропонуємо:
- стягнення узгоджених зобов’язань, в т.ч. КПР, на підставі рішення керівника, без звернення до суду та без обмеження суми;
- передача платником майна в податкову заставу на всю суму донарахувань на період оскарження донарахованих сум;
- внесення змін до Інструкції НБУ 22 за Закону України «Про платіжні системи» та встановлення картотеки на рахунки боржників на суму боргу, при наявності якої всі кошти, які будуть надходити на рахунки платника, списуватимуться в рахунок погашення боргу за винятком заробітної плати, ЄСВ та інших соціальних виплат;
- розкриття банківської таємниці на запит контролюючого органу, при встановленні картотеки;
- продовження строку давності до 6 років.
За умови прийняття таких змін, сподіваюся, податковий борг суттєво зменшиться, а у підприємств не буде спокуси штучно його створювати.
Зрештою, головна проблема, про яку тут йдеться, - це безправність органів ДФС на противагу тому міфу про нашу всемогутність і каральний характер, який побутує в суспільстві. Насправді на сьогодні органи ДФС мають значно менші права, ніж, наприклад, органи ДВС, які займаються виконанням рішень та стягнення заборгованості на користь держави або фізичних та юридичних осіб.
Державному виконавцю, щоб провести комплекс заходів по стягненню заборгованості на користь стягувача, не потрібно звертатись до суду – стягнення з рахунків та реалізація майна може здійснюється на підставі рішення виконавця відразу після отримання відповідної вимоги.
В той же час, органи ДФС мають можливість стягувати без рішення до суду лише борг по самостійно задекларованих зобов’язаннях більше 5 мільйонів та який не сплачується протягом 90 днів, всі інші суми заборгованості стягуються лише за умови звернення до суду та отримання відповідного дозволу. В такій ситуації, як я вже писала, боржник отримує можливість завчасно позбутись свого майна – наприклад, передати його у власність новоствореного підприємства, а потім розпочати процедуру банкрутства, після якої податківці втрачають будь-яку можливість вжити заходи примусового стягнення, передбачені Податковим кодексом.
Саме тому вкрай важливо, щоб запропоновані нами зміни до законодавства були прийняті Верховною Радою. Тільки тоді ми зможемо зменшити податковий борг і спростити процес його стягнення, що значно дисциплінує платників.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 725
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 294
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 90
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6973
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4872
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4166
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 3965
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3055