Договір адвоката з клієнтом. Межі конфіденційності
Зараз в судах України розглядається декілька позовів про недійсність договорів про надання правової допомоги, укладених між адвокатами (адвокатськими об’єднаннями) та клієнтами. Особливість спорів полягає в тому, що позивачі не є стороною згаданих догов
Зараз в судах України розглядається декілька позовів про недійсність договорів про надання правової допомоги, укладених між адвокатами (адвокатськими об’єднаннями) та клієнтами.
Особливість спорів полягає в тому, що позивачі не є стороною згаданих договорів, а тому ставлять перед судом питання про їх витребування.
Колеги-адвокати, які виступають у тих справах у незвичній ролі відповідачів, з цілком зрозумілим ентузіазмом заперечують проти надання укладених ними з клієнтами договорів, посилаючись на адвокатську таємницю.
Відповідно до статті 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Слід зазначити, що в світі існує підхід, який взагалі заперечує конфіденційність інформації про особу клієнта і навіть про сплату клієнтом юристу гонорару.
Однак навряд чи хто став би заперечувати, що відповідно до наведеного вище формулювання українського закону, відомості про факт звернення особи до адвоката, факт укладення між ними договору і його зміст є адвокатською таємницею.
В той же час, зберегти у таємниці факт укладення договору між адвокатом і клієнтом не завжди можливо з огляду на саму суть доручення клієнта. Наприклад, якщо клієнт доручає адвокату представництво в суді.
Повноваження адвоката у цивільному процесі посвідчуються ордером, до якого обои’язково додається витяг з договору.
Та і сам ордер відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Положення має містити посилання на договір.
Тому факт звернення клієнта до адвоката як і факт укладення між ними договору перестає бути таємницею моменту, коли адвокат публічно називає особу своїм клієнтом або клієнт називая когось з адвокатів “своїм”.
Відпвідно до відомої автору світової практики, розголошення клієнтом тих чи інших відомостей поза колом адвокат-клієнт також “руйнує” конфіденційність.
Відповідно до закону, інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав).
Тому робимо висновок, що у певних випадках сам договір, укладений між адвокатом і клієнтом, може виконати роль передбаченої законом письмової заяви стосовно втрати статусу адвокатської таємниці щодо певної інформації та документів з огляду на саму суть доручення клієнта.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 302
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 106
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7663
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6127
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5143
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4251
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3255