Право банку розірвати ділові відносини з клієнтом
Протягом останніх декількох років банки масово закривають рахунки клієнтам в односторонньому порядку. Основна підстава - встановлення клієнту неприйнятно високого ризику.
Чинне законодавство передбачає, що банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка, зокрема, у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 1075 ЦК України).
Далі звертаємось до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Даним Законом визначено, що критерії ризиків визначаються банками самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Національним Банком України.
Банк зобов’язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:
• неможливості виконувати визначені обов’язки або мінімізувати виявлені ризики, пов’язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
• наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Банки також зобов'язані розробити власні Програми управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу, що містить критерії встановлення неприйнятно високого ризику, наявність якої передбачена Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 417 від 26 червня 2015 р.
Дані норми є досить оціночними і дають занадто широкі повноваження банкам (встановлювати критерії ризиків, контролювати фінансові операції клієнтів) та не конкретизують "підозрілість" діяльності клієнтів. Також судова практика свідчить, що зазвичай банки не розробляють власні програми управління комплаєнс-ризиком, а діють на власний розсуд.
Окрім того, в силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банки наділені правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в т.ч. шляхом розірвання договорів. І даним правом банки досить часто зловживають. При цьому право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених Законом обставин. Дана правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом у постановах, зокрема від 29.04.2020 у справі №910/3245/19, від 05.03.2020 у справі №910/7161/19, від 25.04.2019 у справі №910/1555/18, від 16.10.2018 у справі №910/21320/17 та інші.
Окремо варто зазначити щодо суб'єктивного чинника, який впливає на масовість розірвання ділових відносин банками. Відповідальність за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу несе керівник банку, а також відповідальний працівник. Як наслідок, оскільки керівник та відповідальна особа банку несуть персональну відповідальність, даним особам банків "безпечніше" розірвати ділові відносини з клієнтом, аніж нести відповідальність за неналежний фінансовий моніторинг.
Отже, недосконалість законодавства в даній сфері призводить до зловживань зі сторони банків щодо клієнтів, а також сприяє зменшенню безготівкової форми розрахунків серед населення та підприємців. Натомість банки зобов'язані приймати рішення про присвоєння неприйнятно високого ризику клієнту лише обгрунтовано, а не на власний розсуд без жодних підстав.
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 458
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 99
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8730
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 6651
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4296
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3724
-
Паліндром і Христина Соловій: вісім музичних новинок тижня
Життя 2903