Що робити власникам іноземних компаній у 2023 році?
Щоб допомогти орієнтуватись ми зосередилися на ключових аспектах Правил КІК, релевантних для підприємців вже сьогодні.
Війна змінила життя не тільки пересічних українців, але і вітчизняного бізнесу. Потреби у зміні ланцюгів постачання та збуту, перепрофілювання бізнесів та зміни у законодавстві як України, так і багатьох європейських держав, спонукають підприємців перебудовувати свої міжнародні бізнес-структури. При цьому бенефіціарам, окрім суто бізнес-потреб, варто не забувати і про податкові аспекти – серед іншого, правила щодо контрольованих іноземних компаній («Правила КІК»), які тільки нещодавно запрацювали в Україні. Щоб допомогти орієнтуватись у цих «незвіданих водах», ми зосередилися на ключових аспектах Правил КІК, релевантних для підприємців вже сьогодні.
Визначення КІК та їх контролерів
Перше, що потрібно перевірити «потенційному» контролеру КІК, його/її статус податкового резидента, адже Правила КІК поширюються лише на податкових резидентів України. У цьому зв’язку не варто зводити аналіз резидентського статусу до формули «громадянин України = податковий резидент» - водночас, неправильно стверджувати і про те, що проживаючи більшу частину року за кордоном, українець автоматично втрачає свій статус резидента. Питання резидентства складніше, його потрібно аналізувати, враховуючи всі життєві обставини особи, на основі як вітчизняного, так і міжнародного права.
Щоб визнаватись контролером КІК, податковий резидент України має:
- володіти часткою більше ніж 50% у іноземній юридичній особі; або
- володіти часткою у 25 і більше відсотків у іноземній юридичній особі, якщо сумарно з іншими податковими резидентами, розмір частки становить 50 і більше відсотків (мінімальний розмір частки для цілей цього пункту починаючи з 2024 року зменшиться з 25% до 10%).
Водночас, не тільки формально-юридичний контроль може призводити до появи у особи КІК, адже альтернативною підставою для визнання контролером є здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою. У разі підозри щодо наявності такого контролю над КІК, особі треба звернутись до критеріїв фактичного контролю, окреслених у Податковому кодексі України.
Обов’язки контролера КІК – повідомлення
Визнання контролером КІК призводить до виникнення у фізичної особи цілого ряду обов’язків. Першим зазначимо про обов’язок подання повідомлень про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях, що є актуальним для контролерів вже з початку 2022 року. Важливо відмітити, що цей обов’язок є безумовним та не залежить від розміру компанії, її фінансових показників чи юрисдикції реєстрації. Іншими словами, навіть якщо прибуток КІК не підлягає оподаткуванню в Україні, контролер не звільняється від обов’язку повідомляти про зміну порядку своєї участі у такій КІК. У цьому зв’язку нагадуємо, що санкція за неподання Повідомлення є досить суворою – до контролера може бути застосований штраф у розмірі близько 805 тисяч гривень.
Обов’язки контролера КІК – звіт про КІК
Основною частиною звітності КІК є власне Звіт про КІК, що подається щорічно, разом із річною декларацією про майновий стан і доходи. Водночас, законодавство передбачає, що подання першого Звіту про КІК можна відстрочити – Звіти за 2022 та 2023 рік податкові роки можна подати разом, у 2024 році.
До Звіту обов’язково додаються копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку за звітний рік. Ми рекомендуємо також надавати контролюючим органам аудиторський висновок, що підтверджує фінансові результати контрольованої іноземної компанії, оскільки згідно з нормами Податкового кодексу, такий аудиторський висновок є достатнім документом, на основі якого визначається прибуток контрольованої іноземної компанії, а його подання не потребує подальшого надання додаткових документів для підтвердження прибутку КІК. Готувати фінансову звітність за 2022 рік та замовляти аудиторський висновок є сенс вже зараз.
Важливо відмітити, що обов’язок подання Звіту про КІК так само є безумовним. Іншими словами, такий Звіт подається щодо усіх контрольованих іноземних компаній, навіть, якщо компанія, наприклад, не веде діяльність або є збитковою. Водночас, законодавство передбачає перелік критеріїв, під час виконання яких прибуток КІК не підлягає оподаткуванню в Україні.
За порушення правил подання Звіту та оподаткування КІК передбачено сувору відповідальність – за неподання звіту про КІК може загрожувати штраф у розмірі близько 270 тисяч гривень, за невідображення відомостей про КІК у Звіті застосовується штраф до 3% від доходів КІК або 25% від прибутку КІК (більша з сум), проте максимальна сума такого штрафу не може перевищувати близько 2,7 млн гривень.
Обов’язки контролера КІК – декларування дивідендів
У разі ж, якщо бенефіціар отримував від своєї контрольованої іноземної компанії дивіденди, такий дохід підлягає оподаткуванню в Україні вже зараз шляхом подання річної декларації про майновий стан і доходи до 30 квітня 2023 року.
Варто пам’ятати, що Податковий кодекс покладає на контролерів КІК чимало безумовних зобов’язань, які необхідно виконувати щодо усіх іноземних контрольованих компаній, не зважаючи на їх розмір, характер діяльності тощо. Варто також зважати на очікуване вже у найближчому майбутньому повноцінне приєднання України до автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS.
- Можно ли развестись, если муж или жена за границей или кто-то против Віра Тарасенко 22:03
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році Христина Кухарук 20:40
- Відкритий лист до Президента України В.А. Зеленського Вільям Задорський вчора о 22:34
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання Дмитро Соболєв 13.06.2025 15:39
- Катівні на окупованих територіях: системна практика чи випадкові злочини Костянтин Автухов 13.06.2025 15:01
- Формальність чи реформа розподілу видатків на оплату праці в державних органах Андрій Заболотний 13.06.2025 13:41
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці Ігор Шевцов 13.06.2025 10:08
- Конкурс без поваги до суспільства Євген Магда 13.06.2025 09:40
- Книги vs гаджети – конкуренція чи синергія? Віктор Круглов 13.06.2025 00:52
- Законопроєкт 4380 – це про повагу до гідності людини та розвиток громад, а не про прибуток Лариса Білозір 12.06.2025 19:15
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку Юлія Мороз 12.06.2025 14:51
- Як електронний документообіг трансформує великі компанії: досвід, що працює Олександр Вернигора 12.06.2025 10:17
- Як правильно обрати тип експертизи для ювелірних виробів: поради експерта Віктор Худоченко 11.06.2025 18:25
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко 10.06.2025 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 10.06.2025 19:35
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 200
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін 162
- Конкурс без поваги до суспільства 144
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 127
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 115
-
Reuters: Росатом і китайська CNNC збудують перші ядерні електростанції в Казахстані
Бізнес 12842
-
Місія Face to face: вісім хірургів, один тиждень та 25 пацієнтів, яким треба повернути обличчя
8713
-
На ринку кави формується новий гігант. Lavazza може об’єднатися з німецькою Dallmayr
Бізнес 6950
-
Танки, протести та білі рукавички. Чому Трамп проводить військовий парад у свій день народження
5700
-
Бізнес-тиждень: новий транш від ЄС, мільйонні борги ФОПів та створення крипторезерву
Бізнес 4996