Чи може Україна стати "Кремнієвою Долиною" Європи: 3 "за", 3 "проти"
Для цього потрібно обʼєднати зусилля профільного сектору і рухати ці зміни в країні
Обіцяла поділитись з вами думками чи зможе Україна стати "Кремнієвою Долиною" Європи. Даю вам 3 аргументи "за", 3 – "проти".
Наші плюси:
1. Талановиті ІТ-шники та інженери.
В Україні ще є сильні інженерні та дослідницькі школи, а університети щорічно випускають 25 тис. ІТ-шників, що більше, ніж у Польщі (17 тис), Румунії (8 тис) чи Болгарії (4 тис). До того ж українці часто проявляють вищу амбітність, гнучкість та адаптивність, ніж європейці.
2. Низькі податки і гнучкість регуляцій в ІТ та R&D ("research and development" або простіше "винаходи та інновації").
Найкрутішою перевагою України є низьке оподатковування в ІТ, яке завдяки Дія.City стало ще й абсолютно легальним. Крім того, перевагою R&D в Україні є гнучкість регулювання. Тож на відміну від заходу, у нас значно швидше можна перейти від етапу ідеї до прототипу і далі до серійного виробництва. Це сильно пришвидшує і здешевлює R&D розробки в Україні.
Павло Пікулін, засновник української роботехнічної компанії Deus Robotics, яка зараз виходить на американський ринок, розповів, що завдяки комбінації пунктів 1 і 2 винайти та виготовити робота в Україні їхній компанії в 5-10 разів дешевше, ніж в США. Тому їх ключовий R&D залишається в Києві поки що (тут привіт п. 1 з "суттєвих мінусів").
3. Якість сервісів та доступність життя.
За рівнем і якістю життя для багатьох європейців Україна – це рай. Тут відносно дешево і швидко можна знайти хороше житло. В цей же час достатньо багато хороших ресторанів з вишуканою їжею, класним сервісом і порівняно недорогими цінами. Плюс дешевий та високошвидкісний Інтернет та мобільний зв'язок, що особливо круто для віддаленої роботи.
Суттєві мінуси:
1. Податкова, правоохоронці і корупція.
Тотальний кошмаринг підприємців блокуванням податкових накладних, внесенням в "ризикові" і масовим відкриття кримінальних справ правоохоронцями створює, м'яко кажучи, "не дуже сприятливий інвестиційний клімат". Ефект посилюється пропозиціями з боку податкової і правоохронців порішати. У висококонкурентному ІТ та R&D секторі, де релокація – це "скласти ноути і переїхати", це стимулює навіть наші компанії переїжджати в Європу і Штати, не кажучи про антистимул заходити сюди іноземним компаніям.
2. Низький доступ до капіталу.
В попередній записці писала, що Кремнієва Долина виникла великою мірою на військових розробках, які активно фінансувались з державного бюджету США. В Україні гроші на такі розробки практично не виділяються навіть у війну, якщо не брати невеликі фінансові можливості Фонду фондів та зусилля Мінцифри. На фоні цього навіть китайці – це космос. За 30 років вони перетворили свій Шеньчжень з села у 12-мільйонний мегаполіс, світовий лідер виробництва електроніки. ВВП України і м. Шеньчженя майже співмірні: там – $330 млрд, в нас – $200 млрд. Але там 4% від ВВП або $12 млрд на рік інвестуються в дослідження та розробки. А що у нас? Плюс в Україні практично відсутній венчурний капітал, а наші стартапи задихаються без фінансування. І тому після створення стартапу або первинного продукту в Україні часто перевозять його в США, де знайти ангельського інвестора або венчурний фонд на порядок простіше.
3. Брак вирішального джерела інновацій.
Звісно, самі підприємці – джерело інновацій, але цим ми мало відрізняємось від естонських чи німецьких підприємців. Повертаючись до Стенфорду, там сам університет є джерелом інновацій, який до того ж стимулює перетворювати винаходи на комерційні проекти, про що я писала в попередній #СтенфордськіЗаписки. Більшість українських університетітів більш консервативні і вважають, що їх задача передати знання, а бізнес – за межами університету.
Є ще деякі дрібніші проблеми, які потрібно буде пофіксити, якщо захочемо зробити глобальний прорив. Але, ключове, що і їх, і великі проблеми можна вирішити – якщо об'єднати профільний сектор і рухати ці зміни в країні. Як конкретно – запропоную в своїй наступній Стенфордській записці.
- Перемовини з терористом: юридичний та етичний вимір Дмитро Зенкін вчора о 17:00
- 14 лютого – День книгодарування: подаруйте книжки своїм бібліотекам Віктор Круглов вчора о 12:28
- Искусство заключать сделки... с дьяволом Володимир Стус вчора о 02:55
- "No clear vision, no future". Без чёткого видения – у Украины нет будущего Вільям Задорський 12.02.2025 15:21
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін 11.02.2025 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс 11.02.2025 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак 11.02.2025 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко 11.02.2025 14:17
- На що насправді здатен ретинол Вікторія Жоль 11.02.2025 11:26
- Хто повинен платити за судову експертизу у сфері інтелектуальної власності? Сергій Барбашин 11.02.2025 11:18
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання Ігор Шевцов 11.02.2025 11:13
- Як ринок програмних фіскалізаторів змінює економіку України Андрій Сухов 10.02.2025 14:51
- Принцип "легітимних очікувань": зміст та застосування в судовій практиці України Леся Дубчак 10.02.2025 14:50
- Як інфляція змінює вартість електроенергії та газу у світі: аналітика та перспективи Ростислав Никітенко 10.02.2025 10:42
- Як залишатися мотивованим, коли все йде не так? Катерина Мілютенко 10.02.2025 03:06
-
США передали Україні проєкт угоди про корисні копалини – Зеленський
Бізнес 2567
-
Сова Дуолінго померла – чому та що кажуть у соцмережах
Життя 2169
-
Це не "сліпий траст". Як санкції вплинуть на бізнес Петра Порошенка
Бізнес 1938
-
"Обіцянки Путіна – це нуль. А в Трампа немає плану". Інтерв'ю Зеленського – за хвилину
1819
-
Інше молоко з експортним потенціалом. Чому в Україні дедалі більше молока А2
Бізнес 1748