Стоп рейдерство: Рада розгляне законопроект ТСК
Законопроект №3774 знищує найпопулярніші рейдерські «лазівки» та унеможливлює «реєстраційне» рейдерство
Щодня в нашій державі стається щонайменше дві рейдерські атаки на бізнес. Щомісяця Антирейдерська комісія Мінюсту розглядає близько 70 скарг. На жаль, проблема рейдерства все ще існує в Україні і є одним з факторів, який псує інвестиційну репутацію нашої держави. Саме тому одними з перших законотворчих ініціатив ТСК з питань захисту прав інвесторів став пакет антирейдерських законопроектів - №3783 та №3774. Останній парламент розглядатиме цього тижня. Він знищує найпопулярніші рейдерські «лазівки» та унеможливлює «реєстраційне» рейдерство.
Революція для засновників ТОВ
Якщо 10 років тому рейдерство виглядало як захоплення компаній силовим шляхом, сьогодні основна активність рейдерів направлена на маніпуляції з державним реєстрами. Саме тому, найбільш прогресивна зміна, яку ми запропонували законопроектом №3774 – це запровадження практики інформування власника компанії про реєстраційну дію, яка відбувається з його активом.
Не секрет, що про більшість рейдерських атак власники компаній дізнаються вже постфактум. З одним з таких випадків ми стикнулися в рамках роботи в ТСК з питань захисту прав інвесторів буквально нещодавно – це ситуація з ТОВ «Дністрові сади». Успішне аграрне підприємство має статутний капітал в 125 млн грн та виробничу базу в Чернівецькій області. Про те, що компанію в них вкрали, власники дізнались випадково, зробивши витяг з ЄДР для інших господарських потреб. Наразі ми працюємо над тим, аби якнайшвидше повернути актив законному власнику.
Для упередження подібних випадків, законопроект пропонує інформування в режимі реального часу засновників (учасників) юридичних осіб, керівника юрособи засобами телекомунікаційного зв’язку про проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи. Для цього контактні дані власника мають бути внесені в ЄДР. Таким чином, провернути рейдерську атаку непомітно буде не можливим.
Проектом закону знищується ще одна популярна рейдерська лазівка – робиться значно складнішою зміна керівництва підприємств. Сьогодні для того, щоб змінити директора певної компанії, достатньо посвідчення на протоколі загальних зборів учасників товариства підпису двох осіб: голови та секретаря зборів, які обираються на цих же зборах.
Ми пропонуємо встановити, що протокол зборів стосовно зміни керівника товариства має бути підписаний всіма учасниками зборів, які голосували за таке рішення, і голосів яких достатньо для його прийняття. Тобто, шляхом підробки підпису двох осіб більше не вдасться відібрати підприємство та його активи. Як часто трапляється, такі особи навіть можуть не перебувати в місті, в якому укладається такий протокол загальних зборів, що в подальшому стає підставою для поновлення порушених прав власників підприємств.
Важлива зміна і для керівників аграрних компаній. Після ухвалення законопроекту правочин про розірвання договору оренди землі сільгосппризначення юридичною особою буде визнаватися значним. Тобто, умовний директор аграрної компанії в односторонньому порядку не зможе «кинути» своїх роботодавців або партнерів та самостійно розірвати договір оренди землі без згоди засновників такого підприємства. Зараз непоодинокі випадки одноосібного розірвання договорів директором та укладання на іншу компанію.
Антирейдерська комісія
За три квартали 2020 року Антирейдерська комісія Мінюсту отримала 3133 скарги про оскарження реєстраційних дій. Понад 2515 - щодо нерухомості, в тому числі – землі, та 618 - щодо бізнесу. Такі дані оприлюднило Міністерство юстиції України. Після ухвалення законопроекту подати скаргу до Антирейдерської комісії стане ще простіше.
Будуть скасовані деякі вимоги до скарг. Зокрема, про обов’язкове зазначення у скарзі норм законодавства, які порушено. Також більше не потрібно буде надавати відомості про наявність судового спору щодо порушеного у скарзі питання. Як і робити засвідчення копій документів. Для заявників це суттєво скорочує час, який під час оскарження реєстраційних дій є вирішальним.
Збільшується і можливий термін розгляду скарги – до 3 місяців (зараз 60 днів). Крім того, Антирейдерська комісія буде призупиняти розгляд скарги на період, поки заявник виправляє недоліки (якщо такі будуть). Граничний термін оскарження пропонується встановити на рівні 3 років. Втім, чи він потрібен, триватиме дискусія до другого читання.
Зміни для держреєстраторів
В роботі державних реєстраторів також відбудуться зміни. З’явиться новий обов’язок, невідкладно інформувати Міністерство юстиції у разі виявлення фактів використання реєстратором його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами. А також повідомляти про всі дії в реєстрі, виконані з неправомірним використанням його ключів.
Перереєструвати нерухоме майно з обтяженнями після ухвалення законопроекту буде не можливим. Тепер наявність обтяження буде підставою для відмови у державній реєстрації прав. Всі винятки будуть виключені. Тобто, якщо на майно накладено арешт, переоформити його на іншу особу буде не можливо.
«Бонусом» законопроекту є повна автоматизація процесу реєстрації ФОП. Процедуру зупинення розгляду документів, поданих для держреєстрації юросіб, ФОПів та громадських формувань буде скасовано. Через портал електронних сервісів можна буде автоматично зареєструвати, змінити відомості чи припинити діяльність ФОП, зареєструвати зміни до відомостей про юридичну особу.
***
Законопроект №3774 писався спільно з фахівцями Міністерства юстиції та Офісу протидії рейдерству. Інформування власника майна про реєстраційну дію з його активом, спрощення процедури оскарження, відмова у реєстрації за наявності обтяження на майно – далеко не повний перелік запропонованих законопроектом реформ.
Під час розгляду законопроекту №3774 профільним Комітетом з питань правової політики він отримав одноголосну підтримку всіх членів комітету. Сподіваюсь, що таку саме одноголосну підтримку він отримає і під час голосування у сесійній залі. Аби парламент зробив ще один важливий крок для остаточного подолання рейдерства як явища.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23879
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17562
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17429
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13970
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12297