Чому 5-му каналу потрібно експериментувати з форматом
Не критикують той канал, який нічого не робить - його просто не дивляться.
Мені дуже рідко подобаються власні матеріали. Але, як кажуть, після ефіру хіба що у курилці можна соплі жувати. Одного разу вийшло так, що пережовували мій матеріал. Його жував мій начальник: щось я не згадав, десь міг би краще написати і закінчити можна було по-іншому. Цей начальник власне начальником став зовсім недавно. Він із собою привів багато «молодих і перспективних». Ці «молоді та перспективні» також щось підтакували йому, хоча самі майже нічого не робили. Вислухавши «цінні поради» я сказав, що легко критикувати того, хто щось робить і неможливо критикувати того хто нічого не робить. Після цього «цінні поради» припинилися, а я написав заяву на звільнення за власним бажанням.
Всю цю історію розповів не тому, що захотілось поділитися тим, що було років три тому. За останній тиждень на різних форумах та сайтах зустрів чимало негативу (слово «критика» не дуже підходить) щодо колег з 5-го каналу.
Раніше, в одному блозі на "Ліга.net", прочитав розлогу думку щодо того як Лариса Губіна нечемно веде себе в ефірі із гостями. Виникає питання: а як вона повинна себе вести? Заглядати у десна політику та цілувати його нижче пояса? Її роль «кусати». А «кусючих» на українському телебаченні не так вже і багато. До речі, «кусючих» на 5-му з кінця листопада має стати більше: в ефір все таки повертається Анна Безулик. Вона кусатиме політиків з понеділка по четвер. Принаймні, так заявляє керівництво 5-го каналу.
Також «фахівці» широкого профілю розкритикували програму «Вечір на 5-му». Основна критика була через двомовність. Мовляв – підлабузники «прогнулись под изменчивый мир». Якщо чесно, спекуляції на тему двомовності мене, м’яко кажучи, трішки кумарять. Якби це сталося на державному каналі – тоді щодо цього варто було піднімати галас. А 5-тий канал є комерційним і менеджменту вирішувати якою мовою видавати продукт. Якщо вонипорушили умови ліцензії – тоді отримають по голові від Нацради. Хоча, як на мене – попередження від Нацради – слабкий аргумент. Для будь-якого теле- та радіомовника найстрашніше покарання – це «мінус» у рейтингу. Якщо не подобається – перемикайте канал, беріть інформацію з іншого теледжерела. В іншому випадку всі негативні заяви нагадують анекдот, коли плакали і продовжували їсти кактус.
Мені неодноразово доводилося вислуховувати критику щодо використання мною нерідної мови. Спочатку багато знайомих, які вважали себе патріотами, дорікали, що я працюю на каналі, який веде мовлення російською. А коли пишу якийсь матеріал російською – обов’язково, ці ж знайомі, заховавшись за ніками, змішають мене з багнюкою. Чесно, набридло! Тим більше, що патріотизм вимірюється не тим якою мовою ти вимовляєш слово Батьківщина. У мене є знайомий, який ні слова не може зв’язати українською, але він готовий горлянку розірвати тому хто скаже, що Україна окраїна північного сусіду.
З понеділка, 5 канал, якщо чесно, мене розчарував… Я так зрозумів, що експеримент із форматом на 5-му закінчився?! А вільне та легке спілкування (нехай поки що не зовсім досконале) на політичні теми припинилося?! Оскільки, на цьому тижні виходить передвиборчий телемарафон у звичному форматі. Телемарафон – річ потрібна. Але, я повернуся до того з чого почав: критикують тих, хто нічого не робить.
5-му каналу потрібні зміни. Не кажу, що «Вечір на 5-му» був з технічної та творчої сторони ідеальним, але це була спроба щось змінити. А зміни потрібні. В інформаційній ніші вже стало затісно. Окрім 5-го це поле активно освоїв 24-канал, освоює «ONEnews»і планує освоювати ТК «Україна». Кілька місяців тому спілкувався з однією людиною. Він якраз прикупив собі канал і думав як дешево стартонути і швидко почати заробляти гроші. Цей бізнесмен вирішив піти інформаційним шляхом, який вторував 5-тий канал.
Тому не треба боятись експериментувати із форматом. Якщо щось не виходить – це можна змінити. Якщо критика аргументована – її потрібно враховувати. І головне: не критикують той канал, який нічого не робить - його просто не дивляться.
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута вчора о 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 10.03.2025 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 10.03.2025 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 10.03.2025 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 10.03.2025 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 10.03.2025 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 10.03.2025 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука 10.03.2025 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов 10.03.2025 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко 10.03.2025 08:06
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 4482
-
Резерви, корейці та атаки на логістику ЗСУ. Що відбувається на Курському напрямку
2495
-
"Це катастрофа". Швейцарія втрачає ринок зброї через заборону на перепродаж в Україну
Бізнес 2172
-
Найбільша автомобільна компанія Німеччини підтримує переозброєння Європи
Бізнес 2052
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1737