Телеінквізиція в законі
З одного боку - дійсно круто. ЗЕкоманда півтори року як «забила» на усі конкурси і призначає усіх кого хоче. Тому саме формулювання уже прорив. Але є пені нюанси.
269 народних депутатів ухвалили за основу в першому читанні законопроєкт №4107. Про цей закон «слуги» говорять як про такий який спрямований на забезпечення незалежності (!!!) Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та розблокування роботи регулятора з урахуванням карантину.
Цим документом пропонують внести зміни до законів «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» та «Про адміністративні послуги».
Профанація
Згідно законопроєкту призначення членів Нацради можливе лише після конкурсу. Це записано у статті 6 Закону. З одного боку - дійсно круто. ЗЕкоманда півтора року як «забила» на усі конкурси і призначає усіх кого хоче. Тому саме формулювання уже прорив. Але є певні нюанси.
У законопроєкті сказано, що Президент зможе призначати на вакантну посаду члена Національної ради особу тільки з числа кандидатів, які відібрані конкурсною комісією та з урахуванням критеріїв, визначених цим Законом і не порушує Конституцію. Але з цього приводу у 2009 році було роз’яснення Конституційного Суду України. Відповідно до цього рішення законами України не можуть встановлюватися будь-які повноваження глави держави, за винятком тих, що визначені Конституцією України, як і певні обмеження цих повноважень, оскільки вони також повинні закріплюватися безпосередньо Конституцією України. Тому благий намір - це популізм та профанація.
Крім того, згідно Конституції Президент України самостійно, без участі будь-яких органів наділений Конституцією України правом створювати у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Тобто, Президент і так може створити конкурсну комісію та оголосити конкурс. Напевно, в Офісі Президента геть забули про таку опцію, коли призначали президентську 4-ку Нацради. Наразі п’ять з восьми членів регулятора є вихідцями з "95 кварталу" чи каналу "1+1", тобто структур Ігоря Коломойського чи Володимира Зеленського.
Тобто, Президентові Володимиру Зеленському ніхто не заважав і тепер не заважає проводити конкурси. Навіщо вписувати цю норму у законопроєкт та підводити документ під Конституційний суд?!!
Парламенту відводиться роль кнопкодава
Прикриваючись незалежність регулятора «слуги» вирішили позбавити парламентські фракції та групи права подавати кандидатури до парламентської 4-ки Нацради. Тобто, політику Зеленському можна подавати свою 4-ку, а політикам з Верховної ради - ні.
Депутатам кандидатури пропонуватимуть громадські об’єднання та творчі спілки у сфері телерадіомовлення. Тобто, організація «Телевізійні рога і копита», яка створена в якомусь з кабінетів на вулиці Банковій, пропонуватиме народним обранцям «серед своїх членів авторитетних у сфері телерадіомовлення осіб». Ця цитата із законопроєкту. Отут написали чесно, бо подаватимуть «своїх», а не професіоналів.
Втім, до другого читання, автори законпроєкту обіцяють повернути фракціям та групам право подавати кандидатів на посаду членів Нацради. Але логіка документу така, що парламенту все одно відводиться роль статиста і кнопкодава. А тепер ще одна новела - це голосування має бути пакетним.
У ст. 5 Закону йде мова про одночасне призначення на всі вакантні посади членів Національної ради Верховною Радою України. Тобто, усіх чотирьох пропонують голосувати одним рішенням. За таким умов, депутатів позбавляють права не голосувати за негідника, якого «зашиють» у запропонованому «пакеті». Нині діє норма, коли за кожного кандидата Рада голосує окремо і рейтинговим голосуванням визначає найбільш достойного. Тобто, Президент свою четвірку призначає кожного окремим Указом, а парламент усіх чотирьох однією постановою.
Тут виникає питання, що робити якщо хтось з членів звільнився достроково? Чекати завершення повноваження решти 3-ох членів Нацради? Тим більше призначення членів регулятора з боку парламенту у різний час забезпечувала певну спадковість та незалежність. Адже повноваження членів Нацради не залежали від виборів до Верховної Ради.
Посилення функції «телеінквізиції»
«Слуги» не були б «слугами», якби вони, прикриваючись коронавірусом, не протягнули дуже небезпечну норму. В п. 3-5 прикінцевих положень пропонується передбачити проведення державним регулятором безвиїзних перевірок. При цьому, у рішенні Національної ради про призначення перевірки можуть бути зазначені документи, які необхідно надати ліцензіату та які стосуються предмету перевірки, а також записи телерадіопрограм або їх частин. А от терміни надання таких документів встановлює сама Нацради. Зважаючи на упередження ставлення регулятора до окремих мовників, вони можуть прийняти рішення надати документи прямо завтра. Не встигли - це розцінюється як відмова надати документи і це означає прощавай ліцензія.
Варто зазначити, що, а ні в чинній редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а ні в чинній редакції Закону не передбачена плановість чи «позаплановість» відповідних перевірок. Підставою для відповідних перевірок є виявлення Національною радою (за результатами офіційного моніторингу телерадіопрограм) фактів недотримання ліцензіатами вимог законодавства. Тому словосполучення «позапланова безвиїзна перевірка» це ноу-хау з поганим присмаком.
Висновок, запропоновані зміни жодним чином не сприяють незалежності такого регулятора як Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 724
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 640
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 291
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11619
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6815
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4767
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4149
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 3476