Про "джинсу", "заказуху" та портрет Януковича
Я все більше переконуюся, що ініціатива міністра Володимира Бородянського щодо боротьби з фейками та маніпуляціями має право на життя.
Під вечір подзвонила людина, котра представилася журналістом видання Kyiv Post. Попросила прокоментувати "мої документи» з часів роботи тоді ще в адміністрації Президента. Документи стосувалися аж 2015 року. Людина почала озвучувати якісь медіаплани, називати якісь мільйонні цифри та говорити про «джинсу». Одразу насторожило перше ж питаня сформульоване у стверджувальній формі. У жарналіста навіть не виникало сумніву, що папери, які він називає «документами» могли бути не моїми. Та й на документи вони геть не схожі. Але винен і все!
Зважаючи на те, що питання було сформульоване ствердно-категорично про «мої документи», то я сказав так само в лоба «що це ніщо інше як «заказуху». На це журналіст миттєво та впевнено відповів: «якби це була «заказуха», то видав би матеріал без вашого коментаря». Втім, у сучасному інформаційному світі коментар будь-якого змісту якраз і потрібен для легалізації чорнушного фейку, що я й доніс журналісту Kyiv Post.
Попри заперчення, що такі документи не мають до мене жодного відношення і не могли мати, журналіст не відхилявся від своєї початкової лінії. Треба ж виконати поставлене завдання і легалізувати фейк про «мої документи»
Коли я втомився заперечувати маячню, яку озвучував журналіст я поцікавився «чи є мій підпіс на цих «документах». Він відповів: «немає!». Тут мені стало весело і я поцікавився, а чому він вважає, що папірці, які він просить мене підтвердити по телефону, яких я в очі не бачив, є моїми? І тут мені стало ще веселіше. Журналіст сказав, що «їх знайшли в моєму кабінети».
Тобто, їх знайшли в кабінеті з якого з виїхав більше півроку тому. А коли виїзджав, то на полицях та в шухлядах вітер гуляв. Це навіть підтверджено відповідними актами. Але вони всеодно щось знайшли! Через півроку! Хлопці з ОПУ ви серйозно? Що ви там курите? Невже на окремо взятій вулиці Банкова легалізували легкі наркотики?
Ви часом у моєму кабінеті портрет Віктора Януковича за шкафом не знайшли? А він там є. Пошукайте! Портрет точно не забирав, залишив Вам, бо він вам ближче, навіть рідний для декого.
Дехто по ОПУ байки травить, що коли я з’їзджав, то навіть подушки з дивана виніс. Тобто, подушки забрав, а «документи» залишив? Та ще й аж 2015 року?
Звичайно, якщо Вам бракує для наркотичного релаксу саме подушок, то я можу купити. Суто у вигляді гуманітарної допомоги. А от з «документами» вийшла «штанга».
Втім, розмова на цьому не закінчилася. Журналіст Kyiv Post знову подзвонив і поцікавився чи я розсилав «тези». Я відповів, що розсилав нашим спікерам, які йшли на ефіри, інформаційні матеріали. Інколи, потрібен був додатковий фактаж. Це нормальна практика, яка існує в ОПУ і тепер. Більше того, вона існувала та існує в усіх партіях. Ця практика навіть існує на рівні Президента та премєр-міністра та називаються «директивами». Тому я порадив журналісту не займатися «заказухою», а краще пошукати портрет Віктора Януковича, бо ця тема залишилася нерозкритою.
PS: Я все більше переконуюся, що ініціатива міністра Володимира Бородянського щодо боротьби з фейками та маніпуляціями має право на життя.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 302
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 106
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7663
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6127
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5143
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4251
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3255