Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.02.2018 14:49
Дотації для с/г підприємств: про малий та середній бізнес забули?
У 2017 році на державну підтримку агросектору було передбачено всього 6,3 млрд грн, з яких 4 млрд грн витрачено на підтримку виробників тваринницької продукції, 550 млн грн — на програму 20-відсоткової компенсації вартості української сільгосптехніки, 300
У 2017 році на державну підтримку агросектору було передбачено всього 6,3 млрд грн, з яких 4 млрд грн витрачено на підтримку виробників тваринницької продукції, 550 млн грн — на програму 20-відсоткової компенсації вартості української сільгосптехніки, 300 млн грн — на компенсацію кредитних ставок, 75 млн грн — на розвиток хмелярства, висаджування садів та ягідників. Загалом у 2017 році дотації отримали 1 706 юридичних осіб.
Розподіл дотацій здійснювався відповідно до Порядку виділення коштів, затвердженого КМУ, згідно з яким птахівникам дозволили отримати 50 % від 4 млрд грн. Через формулу розрахунку дотацій підприємства, які займаються і рослинництвом, і тваринництвом (а це, як правило, всі середні та малі фермери), не отримали коштів. І вийшло як завжди: майже половину всієї суми дотацій отримали два великі агрохолдинги. За даними Державної служби статистики, поголів’я корів та свиней скоротилося відповідно на 2 та 8 %, а курей — збільшилось на 1,7 %. Зазначу, що ціни на продукцію тваринництва не знизились, а навпаки виросли: курятина здорожчала на 28 %, телятина — на 33 %, яйця — на 24 %, молоко — на 21 %.
У 2018 році уряд знову спрямовує 4 млрд грн на підтримку тваринництва. Головним розпорядником бюджетних коштів буде Мінагрополітики. На рівні обладміністрацій створюватимуться конкурсні комісії, які відбиратимуть компанії для надання державної підтримки. Фактично це означає ручний відбір компаній на рівні областей.
Хочу звернути увагу, що птахівники перебувають на спрощеній системі оподаткування, тобто є платниками єдиного податку 4 групи, для яких об’єктом оподаткування е лише площа сільськогосподарських угідь, а вона дуже незначна. При цьому птахівники як платники єдиного податку 4 групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток, земельного податку та рентної плати за використання води.
Напевне, ідея дотацій була запозичена з Євросоюзу, де фермери отримують значну державну підтримку. Однак відмінність агросектора України і ЄС — у масштабах господарств. У європейських країнах господарство з 1 тис. гектарів в управлінні вважається латифундистом, тоді як в Україні земельні банки кількох компаній сягають 600 тис. гектарів. Як бачимо, про малий та середній бізнес знову забули. Преференції надаються прибутковим компаніям.
Можливо, саме для малих сільськогосподарських виробників доцільно було б розробити окрему бюджетну програму зі спрощеною процедурою участі. Хочу підкреслити, що ми не проти дотацій, вони необхідні. Проте потрібно більше прозорості. І тоді не будуть виникати питання, чому одні отримують все, а інші — майже нічого не мають.
Розподіл дотацій здійснювався відповідно до Порядку виділення коштів, затвердженого КМУ, згідно з яким птахівникам дозволили отримати 50 % від 4 млрд грн. Через формулу розрахунку дотацій підприємства, які займаються і рослинництвом, і тваринництвом (а це, як правило, всі середні та малі фермери), не отримали коштів. І вийшло як завжди: майже половину всієї суми дотацій отримали два великі агрохолдинги. За даними Державної служби статистики, поголів’я корів та свиней скоротилося відповідно на 2 та 8 %, а курей — збільшилось на 1,7 %. Зазначу, що ціни на продукцію тваринництва не знизились, а навпаки виросли: курятина здорожчала на 28 %, телятина — на 33 %, яйця — на 24 %, молоко — на 21 %.
У 2018 році уряд знову спрямовує 4 млрд грн на підтримку тваринництва. Головним розпорядником бюджетних коштів буде Мінагрополітики. На рівні обладміністрацій створюватимуться конкурсні комісії, які відбиратимуть компанії для надання державної підтримки. Фактично це означає ручний відбір компаній на рівні областей.
Хочу звернути увагу, що птахівники перебувають на спрощеній системі оподаткування, тобто є платниками єдиного податку 4 групи, для яких об’єктом оподаткування е лише площа сільськогосподарських угідь, а вона дуже незначна. При цьому птахівники як платники єдиного податку 4 групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток, земельного податку та рентної плати за використання води.
Напевне, ідея дотацій була запозичена з Євросоюзу, де фермери отримують значну державну підтримку. Однак відмінність агросектора України і ЄС — у масштабах господарств. У європейських країнах господарство з 1 тис. гектарів в управлінні вважається латифундистом, тоді як в Україні земельні банки кількох компаній сягають 600 тис. гектарів. Як бачимо, про малий та середній бізнес знову забули. Преференції надаються прибутковим компаніям.
Можливо, саме для малих сільськогосподарських виробників доцільно було б розробити окрему бюджетну програму зі спрощеною процедурою участі. Хочу підкреслити, що ми не проти дотацій, вони необхідні. Проте потрібно більше прозорості. І тоді не будуть виникати питання, чому одні отримують все, а інші — майже нічого не мають.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 702
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 591
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 206
- Реформа "турботи" 178
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 112
Популярне
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35729
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11562
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10882
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9954
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5898
Контакти
E-mail: [email protected]