Українські науковці можуть допомогти путіну зірвати судову реформу в Україні
Чи вони все ж оберуть достойну людину?
Завтра, 19 серпня, представники юридичних вишів та факультетів зберуться у Полтаві, аби обрати нового члена Вищої ради правосуддя. Згідно із законом, десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, а по двох призначає Президент, Верховна Рада, з’їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
За традицією, на посаду протягували негідного кандидата, який має впливових покровителів. Це ще й завжди було вигідно росії, якій на руку все, що розвалює нас зсередини.
Втім, учасники з’їзду мають вибір.
На щастя, завдяки ЗСУ росія не може перемогти нас на полі бою. Але продовжує вести підривну роботу всередині України. Наприклад, не дати нам збудувати нові незалежні інституції та посилити ті, що є. У зверненні до російського народу 21 лютого 2022 року російський диктатор владімір путін назвав судову реформу в Україні як одну із ключових причин нападу Росії на Україну. Він навіть згадав назви інституцій - Вищу раду правосуддя (ВРП) і Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС), які перезавантажуються за участі незалежних міжнародних експертів.
путін чудово усвідомлює, що успішне завершення цієї реформи означає створення незалежних інституцій в судовій системі та кінець епохи замовних рішень та політичного тиску на суддів. Це незворотна зміна, яка поглибить прірву між Україною та росією на мільйони світлових років, посилить нас економічно та допоможе нам перемогти у війні.
росія напала на Україну зокрема для того, аби не дати нам завершити почате та обрати нових гідних членів ВРП. Завдання ворога – зберегти владу в руках судової мафії та систему політичних призначень. Для цього перемогти на виборах у Полтаві знову має політично залежний кандидат із заплямованою репутацією.
На посаду члена Вищої ради правосуддя претендує четверо кандидатів. Серед учасників з’їзду уже ширяться чутки, що перемогти має Дмитро Лук’янов, а позаяк організаційний комітет з’їзду очолює колега та керівник Лук’янова по Академії правових наук Олександр Петришин, неминучість такого результату здається очевидною.
Хто ж такий Дмитро Лук’янов?
Може, він доклав чимало зусиль для становлення справедливого правосуддя? Чи є відомим борцем за доброчесність в судовій системі? Ні. Прізвище Лук’янова широкому загалу було невідоме до минулого року, коли Зеленський призначив його до складу конкурсної комісії, яка мала обрати нових суддів Конституційного Суду (КС).
Конкурс цей був явно політичним, бо вакансій в КС тоді не було (президент свавільно звільняв суддів Тупицького та Касмініна, хоча не мав повноважень це робити). Лук’янов своє завдання виконав, проголосувавши за свого колегу і керівника Олександра Петришина як переможця конкурсу. Конфлікт інтересів? Ні, не чули. Згодом саме Петришина Зеленський і призначив своїм указом до Конституційного Суду.
Видається, що Петришин повертає борг, допомагаючи Лук’янову посісти крісло члена ВРП. Про людське око керувати з’їздом доручили Дмитру Лученку, колезі Петришина та Лук’янова по Юридичному університету імені Ярослава Мудрого.
Втім, є ще одна важлива деталь до портрета Лук’янова як кандидата до ВРП. В тій же президентській комісії він голосував за рекомендацію до КС очевидно негідному кандидату, якого недоброчесним визнали Громадська рада доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів та Верховний Суд - Олександру Сибізі. Сибіга володіє чималою кількістю елітного майна, яке неможливо пояснити офіційними доходами: дві квартири та будинок на понад 700 квадратних метрів у Києві, сім земельних ділянок, автівки Tesla X, Porsche Cayenne і Toyota Camry. А ще його донька живе у Москві.
Лук’янов не поставив у президентській комісіх Сибізі ЖОДНОГО питання про будинки, машини, сумнівні рішення чи дочку в Москві. А потім рекомендував недоброчесного суддю до Конституційного Суду. Давайте передбачимо, як Лук’янов голосуватиме у Вищій раді правосуддя в разі обрання туди.
Натомість є інший кандидат, якому дорікнути протягуванням сумнівних осіб на ключові посади в державі неможливо. Йдеться про Миколу Хавронюка, науковця з майже 40-річним досвідом роботи в державних та наукових установах. Хавронюк є відомим в країні фахівцем з кримінального права, він неодноразово проводив навчання та тренінги для суддів і прокурорів, був залучений як експерт для підготовки тестів для кандидатів у судді та проводив дослідження щодо правосуддя на сході України в умовах збройної агресії РФ.
Хавронюк бездоганну репутацію та підтримку громадянського суспільства.
Сподіваюсь, учасники полтавського з’їзду усвідомлюють, що у них є вибір, а результати голосування не є визначені заздалегідь, кожен голос має вагу. Так само сподіваюсь, що вони усвідомлюють, наслідки свого рішення для країни, що воює, якій потрібні сильні інституції для перемоги над ворогом.
Сховатись за колективною безвідповідальністю не вийде. Ми, громадські експерти, докладемо усіх зусиль для того, аби прізвища усіх співучасників стали відомі суспільству.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 726
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 371
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 33135
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 31111
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25332
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8256
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7604