Стягнення штрафу, пені, неустойки та процентів в іноземній валюті
Пеня штраф, неустойка, проценти та виплати, передбачені ст. 625 ЦК України: валюта стягнення?
Нещодавно Верховний суд України узагальнюючи судову практикувиходив з того, що пеня штраф, неустойка, проценти та виплати, передбачені ст.625 ЦК України підлягають стягненню виключно в національній валюті України –гривні.
Норми ст. 99 Конституції України, ст. 192, 533 ЦК Українидають підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якійвизначена сума зобов'язання) валютного платежу, тобто засобом погашеннягрошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України - гривня.
Відповідно, у національній валюті України підлягаютьобчисленню і стягненню і інші складові грошового зобов'язання (пеня, штраф,неустойка, проценти) та виплати, передбачені ст. 625 ЦК України.
Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України посправі № 6-79цс14 упостанові від 02.07.2014 і у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України єобов'язковою для застосування судами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом Українипо справі № 6-145цс14 у постанові від 24.09.2014 року, від 01.04.2015 року усправі № 3-29гс15 та від 16вересня 2015 року № 6-190цс15.
Разом з цим 15.05.2017 р. під час розгляду справи № 6-211цс17 та дослідження застосування судом касаційної інстанції нормматеріального права, а саме частини другої статті 192, частини третьої статті533 ЦК України та статті 5 Декрету Верховним судом України висловлена іншаточка зору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України закредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та наумовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредитта сплатити проценти.
Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом,обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, єгрошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта можевикористовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
ВАЖЛИВО: Грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валютіпри здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускаєтьсяу випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третястатті 533 ЦК України).
Так, положення чинного законодавства хоч і визначаютьнаціональну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на територіїУкраїни, однак, не містять заборони на вираження у договорі грошовихзобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання віноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання увипадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземноївалюти.
Дана правова позиція висвітлена в постановах Верховного СудуУкраїни від 4 липня 2011 року в справі №3-62гс11, від 26 грудня 2011 року в справі №3-141гс11 та від 7 жовтня2014 року в справі № 3-133гс14 та підтверджена нещодавньою судовою практикою Вищогогосподарського суду України від 03 серпня 2016 року, справа № 924/1968/15 та Верховного суду України від 08.02.2017 р. у справі № 6-1905цс16.
Матеріалпо темі: «Правомірність визначення грошовогозобов’язання в іноземній валюті»
Статтею 5 Декрету передбачено, що операції з валютнимицінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ.Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставіписьмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютнимицінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.
Враховуючи це суд вказав, що вирішуючи спір простягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, судповинен установити наявність у банку ліцензії на здійснення операцій звалютними цінностями, а встановивши вказану обставину, – стягнути грошову сумув іноземній валюті.
Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо взобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, щопідлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валютина день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором абозаконом чи іншим нормативно-правовим актом.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов’язання маєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частинипершої статті 611 ЦК України).
Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передатикредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Формами неустойки є штрафі пеня.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суминесвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день простроченнявиконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Пеня є особливим видом відповідальності за неналежневиконання зобов’язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненогопорушення щодо виконання зобов’язання, передбачає додаткову стимулюючу функціюдля добросовісного виконання зобов’язання.
ВИСНОВОК: Оскільки виконання договірних зобов’язань в іноземній валютіне суперечить чинному законодавству, умовами договору про надання кредиту віноземній валюті передбачено сплату пені в установленому розмірі від сумипростроченого платежу, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валютісуд має право стягнути й проценти і пенюв іноземній валюті.
Такий висновок судів є правильним та узгоджується з вимогами частинидругої статті 192, частини третьої статті 533 ЦК України та статті 5 Декрету.
Матеріал по темі:«Верховний суд України: стягнення суми заборгованості віноземній валюті»
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін вчора о 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак вчора о 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський вчора о 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін вчора о 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський вчора о 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська вчора о 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак вчора о 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова вчора о 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей вчора о 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов вчора о 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука вчора о 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов вчора о 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко вчора о 08:06
- Чому просто "бути на виду" вже не достатньо? Андрій Волнянський 09.03.2025 23:05
- Зброя в тіні недбалості: як одна помилка важить більше за два вироки Дмитро Зенкін 09.03.2025 23:01
-
Чому Трамп не підтримуватиме план Європи щодо України
Думка 9719
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 2672
-
Яка країна стане новим центром сили у світі
Думка 1771
-
Шпигунство Google, Контрабанда від Coca-Cola, Вчені клонують мамонта. Найкращі історії світу
1275
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1176