Держава має думати на кілька кроків уперед
Що потрібно зробити до того, як закінчиться війна
Я боюсь. Я боюсь моменту, коли закінчиться війна. Чомусь держава не хоче думати на кілька кроків вперед. Ви мене знаєте. Якщо я критикую, я пропоную, що можна зробити. Тому. Вважайте це публічною офертою для влади. Перше, що треба зробити, це легалізувати зброю. Так, треба. Бо після військових дій у 2014-2016 роках хлопці повертались з величезною кількістю зброї. Зараз на лінії зіткнення є величезна кількість трофейної зброї, яка не на обліку. І просто повірте, ніхто її здавати не буде. Повертаючись в мирні міста, її будуть привозити з собою додому. Так, я допускаю, що не всі у разі легалізації зброї прийдуть і поставлять її на облік. Але ж більша частина прийде. Так, я допускаю, що не всі підуть до психіатра, хтось купить довідку, а хтось і сходить. Тому легалізація зброї не те що на часі, це треба було робити на позавчора.
Друге. Є військові, які ніколи не повернуться у мирне життя. У мене є особисті знайомі, яких з роти лишилось 5 чоловік, і вони кожної ночі їздять на «зайців» навіть не в сіру зону. Так вони це називають. Це Рембо, які сенсом свого життя вже вважають війну. Для них вже зараз на рівні держави необхідно створювати миротворчі місії, якість спільні тренування з армією НАТО, да все, що завгодно, але треба готувати проєкти, де ці люди можуть знайти своє місце в житті після війни.
Третє. Зробити обовʼязковим збори раз в 3-6 місяців на полігонах, всіх, хто повернувся з війни. Вони мають там вибігатись, постріляти, поговорити, скинути адреналін, може, і випити, згадати полеглих. Це просто життєво необхідно.
Четверте. Психологічна підтримка. З кожного утюга має звучати, що звертатись до психологів - це нормально. Паралельно має йти підготовка психологів, які вміють працювати з психотравмою, з гострим ПТСР. Може, вам здається це все неважливим. Але я дуже не хочу переживати стрілянину в мирних містах. А вона буде, якщо нічого не робити вже зараз.
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін вчора о 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак вчора о 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський вчора о 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін вчора о 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський вчора о 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська вчора о 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак вчора о 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова вчора о 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей вчора о 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов вчора о 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука вчора о 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов вчора о 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко вчора о 08:06
- Чому просто "бути на виду" вже не достатньо? Андрій Волнянський 09.03.2025 23:05
- Зброя в тіні недбалості: як одна помилка важить більше за два вироки Дмитро Зенкін 09.03.2025 23:01
-
Чому Трамп не підтримуватиме план Європи щодо України
Думка 9716
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 2626
-
Яка країна стане новим центром сили у світі
Думка 1755
-
Шпигунство Google, Контрабанда від Coca-Cola, Вчені клонують мамонта. Найкращі історії світу
1244
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1145