Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз
Війну ще не завершено, але стратегії післявоєнного буття необхідно розробляти вже сьогодні.
Своєчасність в цьому питанні допоможе запобігти дезорганізованості одразу після завершення бойових дій і суттєво скоротить перехідний період від воєнного часу до мирного.
Стратегія повоєнної відбудови перш за все має відповідати на три базові питання:
- Що відновлюємо, а що будуємо «з нуля»?
- Де взяти на це ресурси і скільки їх знадобиться?
- Чи впораємось власними силами, чи обов’язковою умовою буде залучення країн-партнерів та міжнародної допомоги?
Зараз неможливо дати більш-менш притомну відповідь на перше питання. Відповідь на третє зрозуміла – так, нам потрібна допомога з боку наших партнерів та міжнародних організацій, як ресурсна, так і консультативна й організаційна. А ось щодо відповіді на друге питання, то вже зараз варто починати пошук ресурсів для відбудови. Бо можливостей державного бюджету, навіть із грантами та донатами від країн-донорів буде недостатньо.
За оцінками Світового Банку, на початок 2023 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становила $411 млрд, на початок 2024 року прогнозні показники зросли до $486 млрд, а зараз ці витрати збільшились вже до $524 млрд. І це ще не остаточні цифри.
На даний час ЄС уже зобов’язався надати Україні до $54 млрд до 2027 року, а країни G7 планує виділити до $50 млрд доларів позик, з яких США вже виплатили $20 млрд, фінансуючи їх доходами від заморожених російських активів. Світовий банк і МВФ також відіграють ключову роль, пропонуючи позики українському уряду. Кабінет міністрів України теж виділяє кошти. Але всього цього недостатньо – гранти, кредити та бюджетні кошти можуть перекрити хіба що 1/3 від потреб, що обраховані на даний час. Залишається прогалина, особливо з урахуванням загальної оцінки в $524 млрд.
Заповнювати цю прогалину доведеться через перемовини про збільшення поточного фінансування за вже визначеними програмами та від тих держав та інституцій, з якими Україна співпрацює. А також через залучення приватних інвестицій, оптимізацію внутрішньої економічної політики, зокрема в її регуляторній та фіскальній складових та через цільові емісії цінних паперів. Окремо варто додати до цього й пошук нестандартних джерел, зокрема краудфандінг, випуск токенів тощо.
Відповідно, на даний час варто розраховувати на такі базові джерела ресурсів як:
- Міжнародна допомога: кредити та гранти. Це традиційне джерело ресурсів, які Україна отримує як від держав-партнерів (кредити) та країн-донорів (гранти) так і від міжнародних фінансових організацій – МВФ, Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Багатосторонньої агенції з гарантії інвестицій (БАГІ), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейського інвестиційного банку (EIБ) тощо.
- Іноземні приватні інвестиції. Для використання цього джерела Україні доведеться перейти від обіцянок до дій у створенні сприятливого інвестиційного клімату та наданні гарантій недоторканості прав власності інвесторів. Нагадаю, свого часі зацікавленість у вкладанні коштів в Україну висловлювали такі відомі приватні фінансові установи як BlackRock і JPMorgan.
- Національний бюджет України. Уряд може виділити кошти з державного бюджету на відбудову, але при цьому важливо оптимізувати витрати та забезпечити ефективне управління фінансами.
- Спеціалізовані фінансові інструменти: бонди на відновлення. Випуск цільових облігацій внутрішньої та зовнішньої державної позик дозволить залучити кошти від громадян та інституцій різних країн.
- Токенізація. Випуск токенів є досить новим інструментом залучення коштів та оперування ними і містить як позитиви, так і ризики. Токенізація відноситься до процесу конвертації реальних активів, таких як нерухомість, твори мистецтва або фінансові інструменти в цифрові токени на блокчейні. Використання токенів як джерела коштів для відбудови України потребуватиме якісної маркетингової стратегії та постійної роботи в медіасфері для створення та підтримування позитивного іміджу як держави в цілому, так і результативності відбудови зокрема.
- Партнерство з приватним сектором. Державні-приватні партнерства можуть бути ефективними для реалізації великих проєктів відновлення інфраструктури та стабілізації суспільно-політичної ситуації. Є позитивні приклади співробітництва урядів Японії та бізнес-конгломератів – Дзайбацу – щодо спільної роботи зі скорочення безробіття та формування нових виробничих кластерів. У Південній Кореї уряд та фінансово-промислові групи – Чеболь – об’єднали зусилля для вирішення схожої задачі – держава та місцева влада вкладалися в освіту, інженерну інфраструктуру та логістику, а корпорації брали на себе побудову підприємств та забезпечення населення роботою. Окрім того, у зазначених вище прикладах держава брала на себе частину представницьких функцій для просування вітчизняної продукції на зовнішніх ринках, певним чином забезпечуючи маркетингову підтримку для експорту.
- Новітній «План Маршалла» для України. Його реалізація надасть можливість країнам-партнерам компенсувати ті втрати, нехай і частково, які вони зараз мають від розпочатих Трампом тарифних війн. Україна може стати транснаціональним торгівельним хабом для США, ЄС та Китаю.
- Реформа системи оподаткування. Спрощення фіскальної та бухгалтерської звітності та зниження рівня оподаткування збільшить надходження до бюджету через прискорення обернення капіталів та забезпечить більше ресурсів для відбудови.
- Доходи від заморожених російських активів. Тут варто зрозуміти, що розраховувати на передачу Україні всіх російських активів, які зараз «заморожені» в США та країнах Європи немає сенсу. Найбільший утримувач цих активів – Бельгія, була максимально відвертою щодо перспектив ними скористатися. «Ми живемо не у світі фантазій. Ми живемо в реальному світі, де, якщо ви забираєте у когось 200 мільярдів євро, то це матиме наслідки», - наголосив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Проте це не говорить про те, що цей актив не можна використати для потреб України в інший спосіб. Інноваційний підхід, який вже застосовується в ЄС і США, включає використання доходів, отриманих від заморожених російських суверенних активів, для фінансування позик для України. Це не прямі репарації, але використання доходів від активів, що є неочікуваним джерелом, яке може значно допомогти нам у післявоєнній відбудові.
- Благодійна допомога. Залучення коштів через фонди, які займаються збором благодійних внесків, може стати додатковим джерелом фінансування, наприклад, регіональних та місцевих проєктів відновлення.
- Краудфандинг, філантропія, внески діаспори. Вони хоч і поступатимуться в обсягах тим джерелам, що перераховані вище, але й їх не можна недооцінювати. Використання платформ для збору коштів від населення на конкретні проекти відновлення може також бути ефективним, особливо на рівні невеликих громад і місцевого самоврядування.
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 27171
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 19948
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
15424
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 7750
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6063