Чого немає в проекті державного бюджету на 2022 рік
Вже другий тиждень в експертному та медійному середовищі обговорюються основні параметри проекту головного фінансового документу країни
Текст проекту державного бюджету на 2022 рік у ВР і доступний для аналізу на сайті парламенту.
Переважна більшість учасників обговорення звертають увагу на ті макропоказники та окремі статті доходів та видатків, які наявні в проекті. Це логічно.
Але наявні цифри дозволяють зробити і інші аналітичні дослідження і розібратися, а чого ж бракує держбюджету-2022?
Проте, почнемо з того, що є. Загальні макропоказники держбюджету-2022 повністю співпадають із зазначеними у Бюджетній декларації на 2022-2024 рр. (постанова КМУ № 586 від 31.05.2021):

На перший погляд – все гаразд. Порівняно із поточним роком номінальний та реальний ВВП зростуть, інфляція знизиться, середня зарплата (і, відповідно, Фонд оплати праці) збільшаться, рівень безробіття суттєво не зміниться, тощо. Окрім того, дефіцит державного бюджету планують скоротити з 246,6 млрд грн. (5,5% від ВВП) у поточному році до 188 млрд грн. (3,5% від ВВП) у 2022 році. При цьому доходи державного бюджету мають зрости на 14,4%, а видатки лише на 7,2%.
Проте, зменшення обсягів дефіциту бюджету через скорочення видатків може здаватися логічним та виправданим рішенням, але, враховуючи той факт, що понад 90% всіх видатків держбюджету припадає на захищені статті, то ситуація виявляться не настільки однозначною.
На видатки розвитку буде спрямовано менш ніж 10% коштів. Переважно ці ресурси планується розподілити серед низки інфраструктурних проектів, зокрема додаткові 10 млрд грн., порівняно із поточним роком, має отримати президентська ініціатива «Велике будівництво». Але само по собі збільшення кількості побудованих та відремонтованих доріг лише незначною мірою відіб’ється на зростанні економіки. Для того, щоб витрачені на інфраструктурні проекти кошти давали суттєвий прибуток у вигляді новоствореної доданої вартості, їхнє фінансування повинно поєднуватися із видатками на будівництво та експлуатацію об’єктів, до яких ці інфраструктурні проекти будуть підведені.
Наприклад, побудовані дороги це добре, але додану вартість їх експлуатація буде генерувати тоді, коли вони з’єднають овоче- чи зерносховище (елеватор) та переробне підприємство, переробне підприємство з логістичним хабом, а сам хаб – з супермаркетами та магазинами. В цьому ланцюзі державним коштом мають бути побудовані якраз овоче- чи зерносховища (елеватори), що надасть можливість малим та середнім сільськогосподарським підприємствам зберігати зібраний врожай впродовж тривалого часу. В такий спосіб вони зможуть продати зібране не у розпалі сезону, коли ціни на городину та збіжжя – найнижчі, а трохи згодом, коли є шанс заробити додаткові 20-30%. Для побудови таких сховищ варто розробити державну чи урядову програму, можливо ще й пов’язати її із модернізацією системи Держрезерву. Під забезпечення програми коштами Уряд разом із Національним банком України мали б розробити особливий цільовий фінансовий інструмент.
Наголошую, що навіть у випадку, коли програма по зведенню овоче- та зерносховищ, отримала б гроші на реалізацію за рахунок емісійних коштів, економічний ефект від неї був би довготривалим та позитивним. Бо чи не кожного року Україна збільшує виробництво агрокультур в цілому та збіжжя зокрема, а наявні потужності зі зберігання зерна вдвічі менші за врожай цього року. Відповідно, всі агрокомпанії вимушені половину зібраного продавати «з коліс», тому що немає місць для тривалого зберігання врожаю. Внаслідок чого, лише на експорті Україна втрачає кілька мільярдів щорічно. І це лише один приклад того, чого я не побачив у бюджеті.
На жаль, саме державної системи видатків розвитку, як базового інструменту впливу на економіку, в державному бюджеті і немає. Хоча саме це і є основою для зростання ВВП разом із приватними коштами, які також інвестуються у розвиток. Але самостійно, ані держава, ані бізнес не можуть забезпечити сталий розвиток. Це завдання для співпраці уряду та приватних підприємців. І саме над цим варто замислитись під час підготовки проекту державного бюджету на наступний рік до другого читання.
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 153
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 101
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 34103
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
25462
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 22163
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 9908
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8719