Податкові накладні: огляд судової практики
Огляд судової практики стосовно відмови/зупинення реєстрації податкових накладних
З моменту внесення змін у законодавство України стосовно порядку зупинення реєстрації податкових накладних склалася стійка судова практика з цих питань. Варто зазначити, що суди не застосовують формальний підхід і тому платникам податків варто підгодовувати серйозно готуватись до подібної справи. Цьому факту також сприяють внесені зміни у Кодекс адміністративного судочинства України, оскільки позивач має подати докази разом із поданням позовної заяви до суду (п. 2 ст. 79 КАСУ).
Постанова Верховного Суду, справа №819/869/17
Зокрема, не отримання платником податків квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних від податкових органів або несвоєчасне отримання такої накладної за умови, що реєстрація податкових накладних була здійснена у строки встановлені законодавством не є порушенням з боку платника податків. Повідомлення про отримання податкової накладної фіскальними органами може вважатися достатньою підставою для підтвердження факту реєстрації податкової накладної. Оскільки, відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового Кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Операційний день, відповідно до пунктів 2,3 Порядку № 1246, частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 8 до 20-ї години.
Постанова Верховного Суду, справа справа №819/1383/17
Платником податку було зареєстровано податкові накладні, які не містять такого реквізиту як код УКТ ЗЕД. Внесення в подальшому відповідних виправлень до цих накладних надає платнику податків право включити такі суми у періоді, в якому такі виправлення були здійснені. Проте, якщо така податкова накладна була зареєстрована в установленому законом порядку, відсутність одного із реквізитів податкової накладної (коду УКТ ЗЕД) не позбавляє платника податків права включити до податкового кредиту суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів, підтверджених такою податковою накладною, що дає змогу ідентифікувати контрагента позивача, містить достатні дані про зміст господарської операції, підтверджує фактичність здійснення такої операції та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку, позаяк окремий її недолік сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного документа, відтак, позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.
Постанова Верховного Суду, справа №808/3168/17
Податкові органи розірвали договір про визнання електронних документів у зв’язку із зміною платником податків місяця реєстрації платника податків в результаті чого платнику податків не вдалося зареєструвати податкові накладні у строки та в порядку, що передбачені законодавством України.
Проте, судом встановлено, що контролюючим органом було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме помилкове ототожнення податковим органом понять «зміна місця реєстрації юридичної особи» та «відсутність юридичної особи за зареєстрованою адресою». Зміна місця реєстрації підприємства відбулася вже після спроби реєстрації податкових накладних.
Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Статтями 7 та 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відсутність даних про зміну місця реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у спірні періоди свідчить про безпідставність дій податкового органу щодо розірвання договору в односторонньому порядку. Таким чином, суд прийшов висновку про те, що зміна місця реєстрації юридичної особи та відсутність юридичної особи за зареєстрованою адресою є різними за змістом поняттями і розірвання договору про визнання електронних документів було протиправним.
Таким чином, досягнення позитивного результату у спорах з контролюючими органами можливе проте потребує значного аналізу у застосовуваних нормах матеріального та процесуального права.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 724
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 294
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 90
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6929
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4853
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4161
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 3865
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3019