Парад і гроші: скільки коштує гордість за країну
За останні кілька років військовий парад став символом Дня незалежності України. Подобається це комусь чи ні, але держави багато в чому існують за рахунок існування саме таких об'єднуючих речей.
За останні кілька років військовий парад став символом Дня незалежності України. Подобається це комусь чи ні, але держави багато в чому існують за рахунок існування таких об'єднуючих символів. Символи не є раціональними за своєю суттю, але вони виконують важливу мобілізуючу функцію. Військовий парад - це, перш за все, продукт внутрішньо українського споживання, який демонструє українцям, що ми можемо перемогти у цій війні. Сприймати парад суто раціонально і економічно, як на мене, не надто коректно.
Адже неможливо виміряти грошима скільки людей після перегляду військового параду в Києві повірять в перемогу українського війська і захочуть долучитися до розбудови армії. Неможливо виміряти грошима скільки хлопців і дівчат надихнуться прикладом героїв, які стоять на Хрещатику 24 серпня і вирішать піти служити в українську армію. Зрештою, точно неможливо виміряти грошима у скількох людей при перегляді параду виникне почуття гордості за власну державу і її військових. А це, на секундочку, те відчуття, яке виникає в українців вкрай рідко і його точно варто цінувати.
Парад - це не про техніку, а про людей. Про справжніх героїв, яким на Хрещатику традиційно дякує Президент України. Цей парад - це свідчення того, що ми можемо перемогти в цій непростій війні. І це точно не про 300 млн. грн.
Тому особисто я ЗА те, щоб парад був. Можливо, з часом він справді стане зайвим і недоречним, але зараз парад мав би бути. Бо він все ще потрібен.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 722
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 633
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 281
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11610
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6550
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4229
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3405
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2022