Чи дійсно Україна зіскочила з газової голки «Газпрому»?

У цілому тут можна розділити думку пана Яценюка. Але справа в тому, що це все-таки не його заслуга, а менеджменту «Нафтогазу», які безпосередньо ведуть переговори на міжнародних ринках. Якщо подивитися структуру експорту-імпорту природного газу України, то з боку Російської Федерації він дійсно скоротився фактично вдвічі порівняно з минулим роком. Відповідно, пропорційно збільшився з боку ЄС.

Чи впорається Україна без російського газу? Все залежить від ситуації в країні і підготовчо-накопичувальних робіт. Пояснюю, чому. Україна накопичувала газ протягом усього минулого року в міру того, наскільки дозволяла фінансова спроможність. Але у вересні в результаті тристоронніх переговорів представників ЄС, «Газпрому» і «Нафтогазу» була домовленість, що обсяг у 2 м3 млрд газу, який необхідний для закачування в підземні газові сховища для проходження опалювального сезону, Україна закупить в Російській Федерації за рахунок коштів, наданих ЄС. Питання було тільки у тому, що європейський ринок не міг протягом місяця забезпечити надходження в Україну необхідних обсягів. Тому було прийнято рішення про придбання газу в «Газпрому», який в принципі може будь-який обсяг поставляти на територію України.

У будь-якому разі озвучені зміни для економіки країни — позитивні. Ми рухаємося в одну ногу з ринковими європейськими цінами, отримали можливість вибирати постачальника. Ціна стає конкурентною і динамічною, вона закладається не на квартал, а переглядається під кожен конкретний обсяг.

Ми зараз бачимо це в аспекті динаміки зміни цін на нафту. Вони щомісяця змінюються у бік зменшення ціни на природний газ. Більше того, вони будуть знижуватися і протягом усього 2016 року, тому що за часом є певна відстрочка, коли ціна на нафту починає впливати на ціну на газ. Приблизно ця відстрочка становить від півроку до дев'яти місяців. На європейському ринку динаміка ціни на природний газ є ринковою, тому вона буде знижуватися. Відповідно, Україна зможе купувати цей природний газ за ринковою ціною, а не за контрактом, який підписується на квартал або на рік, як це було раніше з «Газпромом».

За умов, коли формується ринкова ціна, вже не настільки важливо, є постачальником «Газпром» або представник Словаччини, Угорщини, Польщі. І, в принципі, ми повинні розуміти, що той газ, яким торгують європейські постачальники, це газ з Росії. Просто європейці вибивають для себе хороші умови по придбанню цього газу у «Газпрому» і можуть передавати цей газ Україні. У них відсутня політична складова формування ціни на природний газ, яка є, наприклад, в Україні.

Ви самі бачите, що останні три-чотири роки ціна на природний газ з Російської Федерації для України швидше була не ринковою, а політичною. І залежала від знижки, яка надавалася урядом Росії. З урахуванням знижки на перший квартал 2016 ця ціна становить $ 212 за тисячу кубометрів, плюс передоплата. З європейськими постачальниками є можливість регулювати як ціну, так і умови оплати за фактом поставки, а стовідсоткова передоплата не є обов'язковою умовою. Тому дійсно є, чим пишатися. Це, напевно, єдиний плюс у всій енергетичній політиці за минулий рік.