Звіт НКРЕКП щодо тарифів — жалюгідний спосіб ввести в оману українців
Вчора, НКРЕКП опубліковано звіт робочої групи щодо розкриття інформації стосовно методології формування та проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ (далі — Звіт). Проаналізувавши цей документ, нажаль, вимушені констатувати: єдине, що об
Вчора, НКРЕКП опубліковано звіт робочої групи щодо розкриття інформації стосовно методології формування та проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ (далі — Звіт). За задумом Уряду та національного регулятора, цей документ повинен був зняти існуючу соціальну напругу, а також довести обгрунтованість підняття тарифів на природний газ для населення, не давши можливості більше спекулювати на даній темі політичним опонентам. Проаналізувавши цей документ, нажаль, вимушені констатувати: єдине, що обгрунтовує Звіт, це некомпетентність існуючої влади.
Робоча група створена постановою НКРЕКП №178 від 02.06.15, до її складу увійшли представники аудиторських компаній та НКРЕКП. Як зазначала ГО «Публічний аудит» у попередніх дослідженнях з цієї теми, будь-який аудит чи перевірка мають відштовхуватися та проводитися на підставі коректних і достовірних вихідних даних. У випадку з природним газом – хоча б від показників реального споживання, вітчизняного видобутку та його собівартості. Тільки за умови, коли ці дані є, можна реально перевірити обґрунтованість того чи того тарифу.
Що зробив Уряд?
Цитата: «Щоб зняти питання з тарифами раз і назавжди, ми проведемо аудит за участі іноземних компаній». Відповідне доручення було надано НКРЕКП, остання ініціювала створення Робочої групи, звіт за результатами засідань якої, від 23.06.15, ми й аналізуємо.
Перше: у звіті чітко зазначено, що «Робоча група перевірила та підтверджує математичну коректність розрахунків роздрібних цін на природний газ для потреб населення».
Друге: «Робоча група у своїй роботі спирається на інформацію, надану НКРЕКП. Перевірка вихідних даних не проводилась, оскільки це не було метою роботи. Відповідальність за достовірність несуть НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргазвидобування», відтак, Робоча група пропонує НКРЕКП для підтвердження інформації, зазначеної у першоджерелах, сформувати детальне технічне завдання та провести додаткову комплексну спеціалізовану перевірку з залученням незалежних фахівців».
Наведена цитата з офіційного документа свідчить про таке:
— фактично, аудитори провели перевірку на предмет наявності чи відсутності арифметичних помилок у розрахунках НКРЕКП, як вчителі середньої школи перевіряють контрольні роботи учнів;
— аудитори констатують необхідність проведення детальної комплексної, спеціалізованої перевірки саме вихідних даних, на підставі яких розраховується вартість.
Тепер детально щодо того, які вихідні дані надано НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргазвидобування»:
— Проект прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на 2015 рік, наданий НАК «Нафтогаз України» листом №8-827/1.8-15 від 05.02.15, згідно з яким обсяг споживання природного газу для потреб населення визначено на рівні 21,3 млрд куб. м.
Із них 14,5 млрд куб. м — споживання безпосередньо населенням, а 6, 8 млрд куб. м — обсяг використаного природного газу теплогенеруючими підприємствами та ТЕЦ для виробництва теплової енергії.
— Запланований обсяг видобутку товарного природного газу, який використовувався робочою групою при підготовці Звіту — 12,800 млрд куб. м, що відповідає обсягу видобутку ПАТ «Укргазвидобування».
—Обсяг імпортного товарного природного газу для потреб населення визначено на рівні 8,500 млрд куб. м, відповідно до прогнозного балансу.Зупинимося на цих вихідних даних.
У прогнозному балансі, чомусь, всупереч ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» на потреби населення не віднесено природний газ, видобутий компанією ПАТ «Укрнафта», яка є державною та на яку поширюється норма Закону, а це в середньому 2 млрд куб. м на рік.
З огляду на це, вже на стадії надання вихідних даних говорити про коректність усіх наступних розрахунків неможливо.
Якби прогнозний баланс було складено коректно та повноцінно, обсяг газу національного видобутку для потреб населення становив би не 12,8 млрд куб. м (саме таку цифру взято для розрахунку), а щонайменше 14,8 млрд куб. м, при цьому пропорційно би зменшилась імпортна складова в структурі вартості – з 8,5 млрд куб. м до 6,5 млрд куб. м.
Наступні вихідні дані — це ціни на структурні складові тарифу, до яких віднесено:
1. Ціна визначена НКРЕКП на товарний природний газ власного видобутку для ПАТ «Укргазвидобування» (постанова №502 від 03.03.15) — 1 590 грн за 1000 куб. м.
2. Ціна імпортного газу, за оцінкою НКРЕКП, $ 270 при курсі 21,7 грн / 1$ = 5 859 грн за 1000 куб. м.
Акцентуємо Вашу увагу, що ціна природного газу національного видобутку взята як константа і не перевірялась на предмет обґрунтованості.
Зі свого боку зазначимо, що в ціні 1590 грн за 1 000 куб. м природного газу 70 % становить рента, а саме видобувне підприємство отримує 477 грн із кожної 1000 куб. м газу.
Тобто, робоча група не дає відповіді на запитання, скільки коштує видобуток природного газу самому газодобувному підприємству.
До розрахунку вартості імпортного природного газу зауваження відсутні.
Аналізувати розрахунки Робочої групи немає сенсу, оскільки це операції додавання, ділення та множення, які не потребують спеціальних знань та можуть бути виконані учнями 5-6 класів, навіть буз калькулятора.
Для наочності наводимо витяги:
![1](https://wsrv.nl/?output=webp&url=http%3A%2F%2Fi.lb.ua%2F093%2F47%2F558ae3b912ac1.png&w=700&we)
![2](https://wsrv.nl/?output=webp&url=http%3A%2F%2Fi.lb.ua%2F107%2F61%2F558ae3c7db273.png&w=700&we)
Навіть при тому, що вихідні дані не витримують критики, не можна оминути такого факту: за розрахунками аудиторів середня ціна реалізації природного газу для потреб населення на 3 000 гривень менша за тариф – це без ПДВ. Якщо врахувати ПДВ, то маржа становитиме 2000 грн на кожній 1000 куб. м.
Аргументи влади про тариф у 3600 грн за 1000 куб. м ми відкидаємо, оскільки з 01.04.16 він буде скасований. Аргументи щодо фінансування субсидій також, оскільки вони фінансуються за рахунок ренти, яку закладено в закупівельний тариф, який, у свою чергу, сплачується у будь-якому випадку.
Як наслідок, виникає запитання: що це за маржа в 2000 грн та для чого вона? Відповідь проста і вона незмінна – це ціна, яку кожен із нас платить за те, щоб НАК «Нафтогаз України» ліквідувати діру у власному кошторисі під назвою перевищення витрат над доходами. Це наша з вами плата за «їх» благополуччя, рентабельність, беззбитковість.
Станом на сьогодні та в подальшому в складових структури тарифу на природний газ відсутні будь-які підстави до підвищення (крім випадку, якщо в Україні не відбудеться нового етапу девальвації та зростання імпортної ціни на природний газ).
Натомість ці складові можуть лише зменшуватися, при чому обґрунтовано, а саме: за рахунок зниження ренти; за рахунок збільшення обсягу природного газу національного видобутку; якщо Уряд найде в собі сили примусити державну власність (ПАТ «Укрнафта») працювати на інтереси власних громадян, а не на комерційні інтереси бізнес-структур; за рахунок технічного аудиту та перевірки реального обсягу споживання природного газу населенням, теплогенеруючими підприємствами; за рахунок проведення технічного аудиту обліку природного газу в ГТС тощо.
Таким чином, про що говорить Звіт комісії? Про те, що
— обсяги споживання недостовірні;
— обсяги видобування неповні, необґрунтовані та некоректні;
— ціни складових частин тарифу на предмет обґрунтованості не перевірялись.
Відповідно, і розрахунки, які зроблені на підставі некоректних та брехливих показників, не можуть вважатися доведеними чи обґрунтованими.
Робоча група не дає відповіді на запитання:
— який обсяг фактичного споживання природного газу населенням?;
— який обсяг власного видобутку?;
— яка собівартість видобутку 1000 куб. м природного газу без врахування податків, ренти, інших платежів?
Вказані питання не були предметом перевірки, аудитори не ставили за мету їх вирішити.
На нашу думку, це зроблено умисно для введення в оману власного населення. Оскільки, як вбачається навіть із публікацій у ЗМІ, Уряд та НКРЕКП подають інформацію про результати перевірки таким чином: «Робоча група щодо розкриття інформації стосовно методології формування та проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постановою від 03.03.2015 № 583 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції 03.03.2015 за № 242/26687, підтверджує коректність розрахунку….».
Це нагадує не більше, ніж бажання відкупитися від народу дешевою ціною. Про недоцільність таких перевірок ми неодноразово зазначали, звертаючи увагу на необхідність вирішення проблеми комплексно.
ГО «Публічний аудит» ще раз наголошує, що газу національного видобутку повністю вистачає для потреб населення. В Україні всього офіційно видобувається (з урахуванням видобутку комерційними структурами) близько 22 млрд куб. м природного газу, яких вистачить і для потреб населення, і для теплогенеруючих компаній навіть за показниками згаданого вище Прогнозного балансу. Більше того, за умови приведення нормативів споживання тепла та природного газу у відповідність реаліям, забезпечення повного комерційного обліку цього ресурсу, ми переконані, що його буде в надлишку.
Собівартість видобутку природного газу в Україні (без податків та зборів) не перевищує $ 20. При такій собівартості Уряду достатньо привести до розумного показника ренту, що стягується з кожної 1000 куб. м газу, зменшити непомірні апетити НАК «Нафтогаз України» до 10 % від вартості товарного природного газу за послуги посередника з перепродажу (400 грн замість 2000 грн) – тоді не буде жодної необхідності проводити аудити тарифів.
Зробивши це, тариф для населення буде становити не більше 3500 грн за 1000 куб. м.
- Справа на мільярд Євген Магда вчора о 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін вчора о 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова вчора о 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 256
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 93
- Справа на мільярд 91
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Окуповані території стали чорною дірою для Росії. Жахлива ціна війни для Путіна
3048
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 2628
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2157
-
Операція "Чисте місто": НАБУ оголосило підозри за земельну корупцію в Києві
оновлено Бізнес 1807
-
Азербайджан вигнав із країни головну пропагандистську організацію Кремля
Бізнес 1746