Стан розробки Європейської конвенції щодо захисту прав адвокатів
Доцільність розробки конвенції обговорюється в Раді Європи вже давно. На якому етапі знаходиться процес розробки сьогодні?
Розмови про необхідність розробки конвенції щодо прав адвокатів лунають в коридорах Ради Європи досить давно. Черговий раз питання актуалізовалося в 2018 році, коли з подачі української делегації, ПАСЄ рекомендувало Комітету Міністрів (КМ) Ради Європи (РЄ) розглянути можливість ухвалення такої конвенції.
КМ, в свою чергу, доручив Європейському Комітету з питань правового співробітництва вивчити доцільнсть розробки такої конвенції. Процес вивчення планується завершити в кінці 2020 року. Втім, наразі більшість країн виступає проти ухвалення конвенції зі згаданого питання, оскільки (сюрприз-сюрприз!) країни більше не вважають, що міжнародні угоди, що носять обов 'язковий характер дійсно -таки цей характер носять. Поясню. Конвенції зазвичай розробляються групою експертів за дорученням КМ. Припустимо, таку конвенцію про права адвокатів буде розроблено. Наступним кроком має стати ухвалення конвенції комітетом міністрів РЄ. Тут починається цікавина, а саме — ухвалення конвенції КМ не означає, що конвенція стає обов' язковою до виконання у всіх 47 країнах-членах РЄ. Це означає лише, що конвенція буде відкрита для підписання. Відкрита для підписання означає “у нас є конвенція, якщо хочете — можете підписати”. Не існує механізму, що змусив би хоч одну країну підписати хоч одну конвенцію. Ідемо далі. Конвенція стає обов' язковою не після її підписання, а після ратифікації парламентом. Ратифікація ж часто відбувається через значний час після підписання. Більше того, конвенція стане обов' язковою для виконання країнами, що її підписали та ратифікували, тільки коли таких країн стане, скажімо, 10 або інша кількість визначена КМ. Якщо КМ визначить, що конвенція вступає в силу після 10 ратифікацій, то, якщо 9 країн підпишуть на ратифікують, для цих 9-и конвенція не буде обов' язковою допоки 10 країна не зволіє підисати та ратифікувати.
Виникає цікаве запитання — скільки країн, які вже несуть на собі купу міжнародних зобов' язань, погодяться взяти на себе ще одну купку зобов' язань за ще однією конвенцією? Ще більш цікаве питання — скільки країн, де права адвокатів порушуються (як правило, державними органами), погодяться ратифікувати конвенцію про захист прав адвокатів і таким чином добровільно взяти на себе зобов'язання припинити порушення ? Відповідь на ці запитання є досить очевидною. А з огляду на те що, як ми пам' ятаємо, неможливо примусити когось підписати конвенцію, відповідь на питання щодо доцільності конвенції також є очевидною.
В той же час міжнародна адвокаться спільнота (International Bar Association та Council of Bars and Law Societies of Europe) гаряче підтримуює та активно лобіює ідею прийняття конвенції про права адвокатів. Втім, поки і адвокатська спільнота не спромоглася надати достатньо переконливих аргументів на користь конвенції та спростувати аргументи проти неї, наведені вище.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 299
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 95
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7141
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4952
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4522
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4201
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3113