Законодавчі зміни для публічних закупівель
За час функціонування системи ProZorro були виявлені слабкі місця, що потребують змін. І якщо з погляду технологій система ефективна і злагоджена, то окремі елементи нормативно-правової бази варто вдосконалити. Тож цього року очікуємо змін до правил провед
За час функціонування системи ProZorro були виявлені слабкі місця, що потребують змін. І якщо з погляду технологій система ефективна і злагоджена, то окремі елементи нормативно-правової бази варто вдосконалити. Тож цього року очікуємо змін до правил проведення електронних торгів.
У пріоритетах як корекція наявних процедур, так і запровадження нових. Спробуємо окреслити майбутні зміни в публічних закупівлях.
З’явиться гнучка система тарифів на оскарження тендерів. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі планують відмовитися від фіксованих тарифів оплати оскарження торгів в Антимонопольному комітеті. Нині сплачується 5 тис. грн для товарів і послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт. Нова система передбачає, що сума буде залежати від очікуваної вартості та етапу закупівлі.
Менший тариф у розмірі 0,3% від бюджету закупівлі (але не менше 2000 грн) буде сплачуватися в разі оскарження самих умов тендерної документації та/або прийнятих рішень замовника до закінчення терміну подання пропозицій. Більша оплата в розмірі 0,6% від бюджету закупівлі (але не менше 3000 грн) стягується в разі подання скарги на рішення замовника, які відбулися після подання пропозицій.
Такі умови є більш справедливими щодо малого та середнього бізнесу, який матиме можливість оскаржувати торги з невеликими бюджетами. Також це зменшить можливість створення фіктивних скарг для високобюджетних закупівель. Ще одним бонусом є поява можливості здійснювати оплату в режимі он-лайн.
Переможець електронних торгів отримає 24 години на виправлення помилок. Наразі для того, щоби виправити помилку в наданій тендерній документації, потрібно оформити спеціальний протокол, підписаний тендерним комітетом. Планується надати можливість усунути недоліки в документах протягом 24 годин шляхом звичайного прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель. Ця опція вже успішно працює на тендерах закупівель товарів і послуг для забезпечення потреб оборони. Саме на прикладі проведення закупівель для армії та інших оборонних структур було продемонстровано як такий підхід спрощує та пришвидшує завершення торгів. Тож логічно розповсюдити його на всі публічні закупівлі.
Весною розпочне моніторинг Державна аудиторська служба. Тих, хто сприймає будь-який нагляд державних органів як додаткове ускладнення, можна зрозуміти, проте, у даному випадку мається на увазі запуск автоматичної системи моніторингу. Міністерство економічного розвитку і торгівлі разом із Держаудитслужбою зараз працюють над переліком індикаторів ризику для торгів. Саме автоматичні ризик-індикатори будуть відслідковуватися для попередження порушень процедур закупівель.
Зовсім скоро будуть запроваджені рамкові угоди для понадпорогових закупівель. Закупівля за рамковими угодами передбачає наявність централізованої закупівельної організації (іншими словами такого собі генерального замовника), яка визначатиме єдині стандарти товарів і послуг, а також коло учасників, які будуть здійснювати їх постачання для підпорядкованих замовників. Наприклад, Секретаріат Кабміну оголошує тендер на постачання канцелярського приладдя для всіх міністерств. Відповідно, Секретаріат у результаті тендеру визначить одного або декількох виконавців, у яких міністерства зможуть замовляти товари. Така схема організації закупівель має на меті суттєво здешевити процедуру закупівлі. Уже є відповідний наказ МЕРТ і наразі очікується його технічна реалізація.
Для менших допорогових закупівель планується запровадження електронних каталогів. Це спосіб організації закупівель, за якого замовник обирає товар у систематизованому списку. Розміщена в електронному каталозі пропозиція постачальника є публічною офертою, яка адресована замовникам.
Така система повинна спростити процедуру здійснення державних закупівель товарів першої необхідності. Вона швидша за звичайний тендер, до того ж, переможець торгів визначається системою автоматично за допомогою застосування механізму запиту цін. Інструмент електронного каталогу має створити додаткові зручності як для замовників, так і для постачальників товарів. Його головними перевагами є економія часу бюджетних організацій, а також розширення доступу суб’єктів малого бізнесу до державних закупівель.
Ці та інші зміни анонсували 21 лютого на зустрічі представників офісу Департаменту Публічних Закупівель із замовниками. Детальна презентація доступна тут. За результатами зустрічі складається враження, що «правила гри» в державних закупівлях усе більше адаптуються під потреби як виконавців, так і замовників. Прослідковується прагнення диференціювати процеси під потреби малобюджетних поточних замовлень з одного боку та значних великобюджетних з іншого. Робляться кроки для збільшення присутності малого бізнесу в публічних закупівлях.
Вітчизняна система все більше гармонізується з вимогами ЄС. У той самий час, приємно зазначити, що окремі законодавчі зміни витікають з аналізу наявного досвіду роботи електронної системи ProZorro.
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Як зруйнувати країну 353
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 204
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 112
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
34178
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11490
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 9838
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 8619
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
8152