Молодь творить майбутнє та залишається поза політикою
Покоління Y та Z (народжені в 90-х та після 2000) називають міленіалами. Саме вони стали одним із визначальних елементів Революції гідності. Та саме вони залишаються апатичними до політичного виміру існування країни.
За даними статистики близько 90% молодих людей в Україні взагалі не цікавляться політикою. 74% не довіряють політикам. І така тенденція спостерігається не лише в Україні, це світовий тренд. За даними ООН молодь все рідше бере участь у виборчих процесах.
Пояснити таку негативну динаміку доволі просто. Молоді люди нового покоління читають більше, інтелектуально більш розвинені, схильні до аналізу та не бажають марнувати час. На їх думку, результати виборів істотно не впливають на їх подальше життя, тож і марнувати час в чергах на виборчих дільницях не має жодного сенсу.
Що стосується власне української молоді, то більшість з них планує
виїхати закордон і має на це більш ніж серйозну аргументацію. У 2016 році за Індексом людського розвитку ООН Україна зайняла 84-е місце з 188 країн. Для порівняння: Польща - 34-е місце.
Окрім того, з огляду на статистичні показники рівня безробіття та роботу освітньої системи, можна стверджувати, що насправді, як би то не було егоїстично, закордоном в них набагато більше шансів збудувати стабільне та матеріально забезпечене життя.
Однак, насправді ж, мало хто з них розуміє, що проблеми не зникають на за кордоном із Європою. А шанс збудувати краще майбутнє вдома можна втратити.
На жаль, окрім політичної пасивності, молоді люди лишаються осторонь і соціальних проблем в країні. Більше 80% жодного разу не брали участі в проектах, що несуть у собі аспекти соціальної відповідальності. Навіть не зважаючи на розбудову громадянського суспільства, яка розпочалась після Революції гідності.
Та незважаючи на високий рівень розвитку інтелекту у міленіалів, вони все ще знаходяться під впливом батьківської думки. Більше 70% молоді приймає важливі рішення виключно за рекомендацією батьків, а 65% мешкає в батьками. І якщо із останнім показником все більш-менш зрозуміло, тут є високий рівень відповідальності влади. То вплив батьків на життя дітей - культурна особливість. На жаль, такі обставини, частіш за все змушують молодих людей обирати не той інститут, не ту роботу та навіть не ту дружину чи чоловіка. На фініші ми отримуємо 35 річну дорослу людину, що прагне змінити все, що будували зі школи. А це знову дорогоцінний час, який можна було використати із більшою вигодою. Ми виховуємо депресивне суспільство. І відповідальність за це лежить не тільки на плечах влади, а й на батьках.
Інше питання, що представники керівних відомств мають піклуватись про виховання не лише молоді , а й батьків. Формування молодіжної політики не може відбуватись без їх участі. Вони є ключовим елементом в становленні дитини і мають найбільший вплив на неї.
Ми розпочали таку роботи із батьками та зрозуміли одразу, наскільки це ефективна річ. Втім, проблема має бути вирішена на національному рівні. Можливо тоді молодь почне обирати українське майбутнє в Україні, а не в Європі чи деінде.
А допоки бюрократична система відреагує на сучасні виклики, ви вже можете стати іншими: менше дивитись телевізор, бути більш активними у політичному житті країни, висловлювати громадянську позицію, приймати участь в соціальних проектах, читати більше книжок, дотримуватись законів та вимагати того ж від держави в обличчі державних органів, вже знаючи все про свої права.
А владі слід якомога швидше схаменутись та звернути увагу на проблеми молоді, адже з такими темпами, за якийсь час творити ту саму молодіжну політику не буде для кого.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31287
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28985
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24952
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8211
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7372