"Есть хотелось..."
Не все начинали с воровства и бандитизма. Кто-то начинал с нуля
Олигарх не олигарх, крутой не крутой, но деньги у него имеются. Как принято говорить в народе, «побольше, чем у нас». Вот я на вечеринке-корпоративе и спросил у него, не очень еще возрастного бизнесмена, как он начинал. Ну, в смысле, про «секрет первого миллиона».
— Когда будет миллион, расскажу. Пока его еще нет. Я же не с комсомола начинал. И не с папиных денег. Мне папа вообще — за успешное окончание первого курса подарил «Сникерс» или «Марс». Больше просто не мог...
У меня где-то немножко ёкнуло, вспомнил родное. И — не удержался:
— А что же двигало? Чтоб самому крутиться?
— Есть хотелось...
Если бы мгновенно — я бы подумал: заготовка. Нет, было иначе: подумал, посмотрел в глаза и ответил. Максимально честно и без понтов.
Я — верю. Помню то время — начало 90-ых — когда вечерами боялись выходить, когда в зарождавшихся кафе/ресторанчиках вилки и ложки давали под денежный залог, насчет чашек и тарелок не помню — врать не буду. Инженеры тогда массово становились бухгалтерами, учителя учились брать взятки, а Алекперовы-Абрамовичи-Ахметовы только начинали делать первые бизнес-шажки да бизнес-апперкоты.
И многим студентам (тем, кто рискнул стать студентом в такое время) просто хотелось кушать. А хватало не всегда. Я тогда уже был вузовским преподавателем, поэтому знаю. Помню. Не забуду.
«Есть хотелось»... Это — откровенно. Так и было. Не все начинали с воровства и бандитизма. Кто-то начинал с нуля. Или с головы, или просто с крутиться. Был недолгий промежуток времени, когда этого оказывалось достаточно: рынок еще был «не схвачен», и что-то можно было закрутить даже без стартового капитала.
Это сейчас модно стало говорить о самореализации, о внутренней душевной потребности в создании рабочих мест. «Купил за доллар — продал за два, купил за два — продал за три. А потом... умер дядюшка, который завещал мне миллион». Шутка известная, особенно сейчас, когда докучают вопросами о первом миллионе. И на этом фоне — по-детски настоящее:
«Есть хотелось»...
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута вчора о 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 10.03.2025 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 10.03.2025 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 10.03.2025 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 10.03.2025 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 10.03.2025 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 10.03.2025 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука 10.03.2025 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов 10.03.2025 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко 10.03.2025 08:06
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 4499
-
Резерви, корейці та атаки на логістику ЗСУ. Що відбувається на Курському напрямку
2507
-
"Це катастрофа". Швейцарія втрачає ринок зброї через заборону на перепродаж в Україну
Бізнес 2178
-
Найбільша автомобільна компанія Німеччини підтримує переозброєння Європи
Бізнес 2069
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1739