"Вільні ліцензії" як спосіб полегшення використання авторських творів
Авторське право до сьогодні залишається одною з найбільш неоднозначних галузей в Україні.
З одного боку у більшості випадків зрозуміло хто є автором твору, а з іншого – захистити свої авторські права в нашій країні надто складно.
Багато хто з нас вільно використовує фотографії, завантажені в мережі Інтернет, або у соцмережах. Однак у більшості випадків ми порушуємо авторські права того, хто зробив цю фотографію, того, хто створив образ будівлі або пам’ятки, що на ній зображено (про це ми ще поговоримо іншим разом), а може навіть й людей, чиї обличчя вона зображає.
На сьогодні найкращим способом регулювання вважається ліцензування власного контенту. Ліцензія – це текст, який автор асоціює зі своїм твором (прикріплюючи його до твору, публікуючи разом з твором або інакше). У цьому текст автор має вказати також і на яких умовах дозволяється використовувати цей твір.
Спосіб ліцензування зазвичай залежить від мети цього акту. Сенс ліцензувати результати творчості є досить різним людям. Від Нобелівських лауреатів до звичайних користувачів Фейсбук чи Інста. Науковці та знані культурні діячі намагаються захистити результати своєї праці патентами, свідоцтвами, або іншими формами реєстрації.
Прості користувачі соцмереж, починаючі автори, фотографи, іноді навіть музиканти, зацікавлені, як в поширені результатів своєї творчості, так і в прославленні свого імені. Для таких авторів краще підходять варіанти з частковою відмовою від авторських прав. Звичайно з одного боку платити гроші за авторство невідомій людині мало хто наважиться. З іншого - наприклад, опубліковане під вільною ліцензією фото, може вільно розповісти світові про талановитого фотографа, зберігши його ім’я.
Початково вільні ліцензії виникли у сфері програмного забезпечення. Для вільного доступу користувачів до цифрових можливостей, не привчаючи людей користуватися піратськими програмами. Далі ця креативна ідея поширилась на решту екосфери авторських прав.
Зокрема на сьогодні у різних комбінаціях вільні ліцензії дозволяють поширювати серед користувачів контент, обмеживши їх права тільки на комерційне використання, створення модифікацій та похідних робіт (взагалі це робить ліцензію не зовсім вільною, і це теж тема для окремої бесіди), поширення на умовах іншої ліцензії тощо.
Розробниками подібних ліцензій частіше за все стають неприбуткові громадські організації, на кшталт Free Software Foundation (FSF) або Creative Commons (СС). Подібні ліцензії також можуть допомогти передати роботу у Суспільне надбання (дозволити повністю вільне використання). Як наприклад ліцензія СС0.
Вільні ліцензії також сприяють й поширенню інформації. Зокрема використання у медіа вільних зображень підвищує якість, швидкість публікації та підвищує довіру до опублікованого контенту. У червні 2019 року Кабінет Міністрів України змінив вимоги до сайтів (порталів) органів виконавчої влади та додав вимогу розповсюдження вмісту сайту вільно, за умови зазначення авторства. Також тією постановою було рекомендовано використовувати «вільну ліцензію» Creative Commons Attribution 4.0 International license. Тож використання вільних ліцензій сьогодні сприяє й відкритості та прозорості органів державної влади.
Докладно можна розглянути й особливості переходу до суспільного надбання в Україні, подробиці розроблених на сьогодні «вільних» ліцензій, які твори насправді вважаються вільними і які свободи їм обов’язково потрібно для цього мати. А також багато інших близьких тем. Однак це все може бути предметом окремих публікацій в наступних випусках блогу.
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 103606
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 85413
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 44761
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12492
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12432