Практика застосування податкового компромісу
17 січня 2015 року вступили в силу зміни до Податкового Кодексу щодо укладання податкового компромісу.
17 січня 2015 року вступили в силу зміни до Податкового Кодексу щодо укладання податкового компромісу. Тобто до 1 квітня суб’єкти господарювання можуть укласти з Державною фіскальною службою компроміс, за яким до бюджету сплачується лише 5% від задекларованої або оспорюваної суми. Це стосується як зобов’язань, які не були задекларовані платником податків, тобто відносно яких він ухилився від сплати, так і тих, що оспорюваються у судах. Але лише по податку на додану вартість та прибутку.
Податковий компроміс має окремий механізм щодо зобов’язань, які виникають та тих, що вже були виявлені та винесене податкове повідомлення-рішення.
Щодо першого потрібно подати уточнюючий розрахунок та очікувати рішення фіскальної служби, яка протягом 10 днів приймає рішення про проведення перевірки або застосування компромісу без проведення документальної позапланової перевірки. Перевірка може проходити лише по тим зобов’язанням, які задекларував платник податків.
Днем узгодження у такому разі вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.
У деяких податкових інспекціях у разі подання уточнюючої декларації запропонують провести зустріч з керівництвом районної інспекції для вирішення питання щодо проведення документальної перевірки.
У разі наявності податкового повідомлення-рішення 5% сплачується лише з суми основного боргу.
Необхідно подати заяву про намір досягнення податкового компромісу, у якій вказати номер судової справи, номер податкових повідомлень-рішень, суму донарахувань по ПДВ та прибутку, контрагента, з яким проводились операції, що викликали спір, реквізити договору та накладних. Днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до контролюючого органу. Після цього необхідно сплатити протягом 10 календарних днів 5% узгодженої суми. Сплата проводиться на ці самі рахунки, що були вказані у повідомленні-рішенні по 5% окремо по кожному повідомленню-рішенню по кожному виду податку, тобто ПДВ та прибутку. Якщо з якоїсь причини платник податків не встиг сплатити вказану суму або сплатив її не повністю, закон не забороняє подати нову заяву про намір досягнення податкового компромісу на загальну суму або по якомусь окремому повідомленню-рішенню. Лише після сплати можна отримати документи, підтверджуючі факт застосування податкового компромісу.
При цьому, якщо справа розглядається у адміністративному суді, то необхідно подати клопотання щодо перенесення розгляду справи у зв’язку з поданням заяви про намір досягнення податкового компромісу. При цьому таку ж заяву повинна подати й Фіскальна служба. У разі укладання податкового компромісу у адміністративному суді буде укладена мирова угода.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 722
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 633
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 281
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11610
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6553
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4237
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3417
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2022