Враг Гриценко
«Если я – гражданин Украины, то имею прямое отношение к моему государству. И если мне кто-то говорит, что он враг моего государства, то он - враг МОЕГО государства….» - приблизительно такие первые мысли появились у меня, когда увидел новые лозунги от канд
«Если я – гражданин Украины, то имею прямое отношение к моему государству. И если мне кто-то говорит, что он враг моего государства, то он - враг МОЕГО государства….» - приблизительно такие первые мысли появились у меня, когда увидел новые лозунги от кандидата в Президенты Анатолия Гриценко.
До этого лозунга относился к Гриценко или нейтрально, или положительно, и считал его достаточно взвешенным политиком. Но вот в такой фразе о вражде - взвешенности не замечаю.
Я понимаю, что пан Анатолий разбирается в маркетинге, и понимает, что в рекламе важно выделиться, зацепить эмоции и потом объяснить в чем ценность того, что предлагается…
Но сегодня вопрос в том, – какие эмоции лучше вызывать у избирателя?
Большинство людей, с которыми я сегодня общаюсь, резюмируют, что люди устали от чернухи, обвинений, страшилок и других негативных эмоций. Люди истосковались по хорошим положительным мыслям, идеям и эмоциям, когда им дают хорошую ясную и рациональную картинку их светлого будущего. И эту картинку они могут видеть, если картинка подается сразу и без обвинений, депрессии о нашей плохой жизни и прочих негараздах.
Исходя из вышеописанного и наблюдений за реакцией людей по рекламе и мессиджу Гриценко на его сайте, я бы сказал что пан Анатолий не враг «ихней Державы», а , скорее, враг Гриценко, потому что такими мессиджами отщипывает от себя свой электоральный потенциал.
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 301
- Реформа "турботи" 238
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 105
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7535
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 5779
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5091
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4242
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3213