Повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення

До Верховної Ради України продовжують надходити законопроекти від парламентарів щодо повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Треба нагадати, що стаття 368-2 "Незаконне забагачення" Кримінального кодексу України (ККУ) втратила чинність 26 лютого 2019 року, у зв'язку з визнанням Конституційним Судом такою, що не відповідає Конституції України. 

Відповідно до Рішення Конституційного Суду - стаття 368-2 ККУ, порушує презумпцію невинуватості, закріплену ст. 62 Основного Закону, а також суперечить нормам ст. 63 щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.

Розглянемо як трактувалось поняття "Незаконного збагачення" у видаленній з ККУ статті 368-2:

"Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі-"

Станом на 18 березня 2019 року зареєстровано 14 законопроектів щодо повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, статтю про встановлення якої визнано неконституційною.

Отже, до Верховної Ради України було внесено та зареєстровано наступні законопроекти: №10110 (президентський), №10110-1, №10110-2, №10110-3, №10110-4, №10103, №10110-5, №10110-6, №10110-7, №10110-8, №10110-9, №10110-10, №10110-11 та №10110-12.

Дуже цікаво, що основною відмінністю цих законопроектів є трактування незаконного збагачення та міра покарання за вчинення злочину. Пропоную зупинитись на деяких запропонованих трактуваннях поняття "Незаконне збагачення". Я переконаний, що правники, які цікавляться цією тематикою зможуть проаналізувати та знайти (якщо вони дійсно є) відмінності серед запропонованих трактувань.

Почнемо з законопроекту, який було внесено Президентом України 28.02.2019 року №10110:

"Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі –".

Відповідно до Рішення Конституційного Суду - стаття 368-2 ККУ, порушує презумпцію невинуватості, закріплену ст. 62 Основного Закону, а також суперечить нормам ст. 63 щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів."