Як реанімувати український авіапром. Ч.1
Від країни з повним циклом створення літаків - до технологічного відставання. Що робити?
---------------------------------------------
Цим дописом відкривається серія статей про авіабудівну галузь та варіанти рішень для подолання кризи, збереження та розвитку українського авіапрому.
---------------------------------------------
Більшість підприємств авіабудівної галузі входить до складу ДК Укроборонпром.
Після розпаду Радянського Союзу українська авіабудівна галузь зазнала значного скорочення, експорт авіаційної техніки з часом скоротився переважно до продажу військових літаків, що були у використанні або зберіганні Міністерства оборони.
Незважаючи на те, що Україна входить до числа держав, які мають повний цикл проектування та складання літаків, значна частина обладнання та електронних систем є іноземного виробництва. Такі електронні авіаційні системи мають значну частку наукоємних технологій та високу додану вартість, і в Україні переважно не виготовляються, або ж перебувають в стадії дослідних зразків.
---------------------------------------------
Особливості українського авіапрому
Сучасний стан авіаційної промисловості України має особливості, серед яких:
1. значна залежність від зовнішнього ринку збуту продукції (перш за все російського);
2. значна залежність від зовнішніх постачальників (перш за все російських) покупних комплектуючих виробів, електронних систем та матеріалів;
3. незадовільний фінансово-економічний стан багатьох підприємств галузі, в тому числі відсутність обігових коштів;
4. незбалансована державна політика в частині розподілу чистого прибутку в інтересах реінвестування у виробництво та нові продукти;
5. вкрай недостатня державна фінансова та правова підтримка розробників та виробників авіаційної продукції.
Внаслідок втрати стабільного попиту на нові літаки в інтересах силових відомств Радянського Союзу, відсутності обігових коштів та державної підтримки на початку 90-х років авіабудування України почало стрімко втрачати темпи модернізації і технічного переозброєння основних виробничих фондів, високий рівень яких в умовах планової економіки завжди був йому притаманний. В наслідок чого, основним джерелом надходження коштів для виживання став ринок обслуговування літаючого парку літаків Ан та розвиток непрофільних напрямків діяльності.
Це призвело не тільки до прискореного старіння основних фондів, але і породило несприятливу тенденцію технологічного відставання вітчизняних авіаційних підприємств від загального світового рівня. Технологічний розрив з провідними світовими державами, який, на жаль, з кожним роком збільшується, самим негативним чином позначився на науково-технічних та виробничих можливостях з виготовлення новітніх зразків авіаційної техніки.
Вказані вище обставини, з одного боку, залишили в спадщину високий інтелектуальний рівень створення авіаційної техніки, а з іншого боку, в значній мірі звузили поле і ресурси для його функціонування та подальшого розвитку.
---------------------------------------------
Авіаційна промисловість відноситься до пріоритетних галузей економіки України відповідно до Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001р. № 2660-ІІІ.
Авіабудування визначено однією із високотехнологічних сфер економіки, що має стратегічний потенціал для створення товарів та послуг з високою доданою вартістю, збереження висококваліфікованих працівників, забезпечення обороноздатності держави, а також має роль розвитку аерокосмічної галузі.
У травні 2018 Уряд схвалив Стратегію відродження українського авіабудування на період до 2022 року. Також затверджено план заходів щодо її реалізації.
Не зважаючи на державні пріоритети, авіапідприємства ДК Укроборонпром продовжують рухатись до занепаду, або ж просто зависли у невизначеному стані.
Наглядно про стан авіабудівної галузі України, та ОПК в цілому, свідчать статистичні данні, підготовлені Профспілками авіабудівників України та які ґрунтуються на даних Державної служби статистики України (завантажити можна на Google Drive):



Далі буде…
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24140
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17826
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17453
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14172
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12946