Фейконув? За ґрати!
Про те, як точку зору визначає місце сидіння.
Нещодавно міністр культури Володимир Бородянський заявив, що в Україні потрібно запровадити кримінальну відповідальність за свідоме спотворення громадської думки засобами масової інформації. Алілуя! Нарешті!
З одного боку, звичайно, дивно чути таку заяву від представника «нової влади», яка не гидувала використовувати маніпулятивні методи в передвиборчій гонитві. Та, з іншого боку, в такому кроці добре простежується уже знайомий нам алгоритм: закинути інформацію — подивитися на реакцію — підкоригувати публічне повідомлення — ухвалити вигідне для себе рішення у менш публічному форматі. Та може бути й інша причина — елементарний превентивний захід. Як-то кажуть, із мечем прийдеш — від меча і загинеш… Ліпше перестрахуватися.
Абстрагувавшись від політики, все ж варто зазначити, що ініціатива не нова, та все ж актуальна.
Сам феномен фейкових новин широко обговорюють іще з листопада 2016 року. І тоді обговорювали його не як ноу-хау, а як реальну політичну технологію президентських виборів у США. Папа Римський Франциск назвав дезінформацію у пресі «найгіршою шкодою, якої можуть завдати ЗМІ».
У світі існує три рівні протидії фейкам:
- на рівні державного регулювання;
- на рівні інформаційно-комунікаційних кампаній;
- на рівні медійної грамотності споживачів контенту.
Цікавий приклад боротьби з фейками в Італії. Там будь-хто, хто побачить, на його думку, фейк, може подати заяву на веб-сайт поштової поліції. Скаргу проаналізує спеціальна програма, визначить джерело новини і встановить, правдива інформація чи ні.
Уряд Італії започаткував таку ініціативу проти фейків майже через рік після того, як тисячі італійців на чолі з президенткою Палати депутатів Лаурою Болдріні (Laura Boldrini) підписали петицію проти фальшивих новин.
Та найпопулярнішими покараннями все ж є штрафи. Згадаймо Німеччину, яка ще 2017 року схвалила введення штрафів на суму до 53 млн доларів для провайдерів, які після скарг користувачів не видаляють фейкові новини.
В Україні ініціатива боротьби проти фейків теж була. У березні цього року у Верховній Раді зареєстрували законопроект №10139 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації». У документі пропонували доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею, запровадивши кримінальну відповідальність за поширення у ЗМІ та мережі Інтернет недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність інших людей. Штрафи були передбачені суттєві — аж до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо таке «свідоме дезінформування» йшло під час виборчого процесу стосовно кандидатів у депутати, членів партій і кандидатів на посаду Президента України.
Тоді законопроект викликав цілий шквал емоцій. Його навіть прирівнювали до законопроектів Партії регіонів та називали дикунством. Правозахисні та медійні організації в один голос говорили про інструменти цензури і тиску на незалежні медіа, адже навіть сама загроза (!) бути притягнутим до кримінальної відповідальності створює «охолоджувальний ефект» та заважає активному поширенню інформації. А ще говорили, що це передусім буде вигідно Росії…
Тепер інша ситуація. З Росією, як ми вже знаємо, потрібно домовлятися… та й страшніший не зовнішній ворог, а той, що всередині країни, тож будьмо на сторожі, тим паче скоро місцеві вибори. Отримавши такі першокласні «майстер-класи» на президентських та парламентських виборах, тільки ліниві не захочуть їх перевірити на практиці.
29 серпня законопроект №10139 було відкликано. І от сьогодні — «з чистого аркуша» — міністр культури говорить про таку нагальну потребу, як введення кримінальної відповідальності, адже «…маніпуляції, створення та управління ботофермами, поширення фейків та спотворення інформації — викривляють суспільну думку…».
Да невже? А це точно не фейк?
- Встановлення дійсного автомобільного перевізника Укртрансбезпекою Євген Морозов вчора о 08:20
- Юридическая защита бизнеса в условиях военного положения Світлана Приймак 21.09.2024 22:29
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов 21.09.2024 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський 21.09.2024 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак 20.09.2024 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін 20.09.2024 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова 20.09.2024 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
-
Постачальник продовольства для армії сплатить штраф 500 000 грн за зірвані постачання
Бізнес 66184
-
Підсанкційні танкери відновили експорт російської нафти до Китаю
Бізнес 12312
-
"Парадокс". Фінляндія не знайшла в Україні, кому дати кредит на маневрову генерацію
Бізнес 10236
-
Нова пошта запустила новий мобільний застосунок для усіх країн за $1,7 млн
Бізнес 6040
-
Росіяни почнуть масово вилучати землю і житло на окупованих територіях з 2025 року
Бізнес 5854