Нова Наша Україна: революція чи еволюція, розвиток чи танок на граблях? Пропозиції

Причини. Наслідки. Пропозиції. Частина третя.

ПРОПОЗИЦІЇ

Держава створюється задля того, щоб жити щасливо.

Арістотель

Але постає питання, як рухатись далі?

 Тому, що ще 2 роки такого правління, і Україна зникне як держава і як нація. Бо питання відновлення генетичного фонду українців уже зараз гостро стоїть разом із великим питанням  повернення втрачених територій і можливостей, предметом непросто дискусії, а іноді і активним твердженням у наших союзників за кордоном. Україна вміє проводити революції і еволюційним шляхом. Ми пам’ятаємо і революцію на Граніті ми пам’ятаємо і Помаранчеву революцію та й Революцію Гідності, де українці намагалися показати владі і довести, що тотальна несправедливість до українського народу, до українців  - має бути прибрана. Відповідно прибрана має бути або сама несправедливість, або повинна бути прибрана влада.

Бо не виконується Основний договір між громадянами і владою, а основний договір це є Конституція. І розмови про те що її треба вдосконалювати, що щось там не така якась норма - це все від лукавого. Конституція не діє, тому що її приписи з моменту її прийняття і до сьогодні у великій частині невиконані і не виконуються. Не прийняті конституційні закони, які згадані у тексті Конституції, абсолютно не визначено  процедуру реалізації повноважень президента, більш того вони є дублюючими, застосовуються на власний розсуд президентом. Вони розколюють українську владу. У нас немає реальної системи стримань та противаг у трикутнику законодавча, виконавча і судова влада. Якщо ми візьмемо та проаналізуємо, що ми на сьогодні маємо, що ми маємо від тих інституцій, які повинні своїми діями забезпечувати  благий розвиток і процвітання нашої держави і українців? Чому є тільки благий розвиток і процвітання крадіїв, корупціонерів та інших покидьків? Якщо ми подивимося на парламент, то ми побачимо, що парламент всередині себе немає дієвої системи стримань і противаг, яка передбачена Конституцією. У нас немає закону про опозицію, у нас не розподіляються повноваження між комітетами у парламенті між опозицією і владою для того, щоб була система стримань і противаг. Натомість у нас у парламенті торжествує політична корупція та влада олігархів.

 Та й взагалі, сама система виборів, є такою, яка допомагає виключно олігархату привести, у великій частині, своїх посіпак до законодавчої влади, де то один посіпака давить на 10 кнопок, то садять 10 кнопкодавів які давлять бездумно 10 кнопок для голосування.

 Якщо ми візьмемо виконавчу владу, то побачимо, що виконавча влада керується з офісу президента. З інституції, яка абсолютно не передбачена Конституцією, яка не має жодних повноважень наданих народом, більш того, немає жодних обов’язків перед українським народом. Бо Офіс Президента український народ не обирає, на відміну від міністрів, прем’єр-міністра, яких народ обирає опосередковано через досягнутий компроміс народних депутатів України і президента. Яких народ обирає прямо, тобто і народний депутат і президент є, так би мовити, виборщиками українців, яким українці делегують право обирати найвищих посадових осіб на політичних посадах.

Натомість зважаючи на те, що у нас відсутні юридичні  визначення понять Опозиції, відповідно відсутні визначені повноваження опозиції, їхні можливості протидії узурпації влади, формування виконавчої влади, їхній контроль здійснюється абсолютно тільки правлячою верхівкою, і  жодних можливостей впливу опозиції, а відповідно і українському народу, на діяльність виконавчої влади - не має. Натомість виконавча влада має безмежні можливості розпоряджатися українським ресурсом. Це і кошти платників податків, і майно українців, які вона вдало розбазарює. А що ж робити, як цьому протидіяти? У нормальних демократичних країнах, навіть за таких умов, завжди є вихід - це суд. Це правосудний справедливий суд, який би поставив би на місце будь-якого чиновника, якщо чиновник діє незаконно, покарав би злодія, притягнув би до відповідальності казнокрада. Натомість ми маємо судову систему, яка зраз не реформована, яка незрозуміла українцям, яка абсолютно є кастовою, яка покриває один одного і діє виключно в інтересах або влади, в більшості випадків, або самої системи. Натомість влада, для того щоб зберігати вплив на судову систему, маніпулює можливістю призначення суддів та притягнення їх до відповідальності.

 І ми маємо замкнуте коло. Начебто ми прямо обрали владу, сходили на вибори, а тут влада, сівши по своїх кріслах, і надалі стає все гірше і гірше навіть, за попередню. Чому? Тому, що механізм, який повинен забезпечувати справедливість,  не побудований до кінця. Його необхідно добудувати. Але спочатку ми повинні розібратися із ворогом зовнішнім, а потім із ворогом внутрішнім. Для цього необхідно здійснити наступні кроки.

1. Влада повинна перевести країну на військові рейки. Влада повинно чесно відноситися до своїх громадян і тих хто воює, і тих хто знаходиться у тилу. Натомість громадяни, відтоді, чесно будуть виконувати свої громадянські обов’язки. По-перше, українцям треба показати, що влада турбується про своїх захисників. Влада повинна дати відповідь своїм захисникам, коли і як вони здійснюють службу, які є вимоги до них і які є гарантії від держави. Держава чітко повинна показати справедливу систему рекрутингового підбору вояків до війська. Відповідно, якщо ти фахівець у ремонті автомобілів, то ти будеш у ремонтних підрозділах, що здійснюють ремонт техніки. Якщо ти фахівець із технологій, то ти будеш там де твої технології принагідні. Якщо ти інженер ти будеш керувати будівництвом укріплення. Якщо у тебе є відповідні фізичні можливості, навички, вміння та бажання бути у спеціальних бойових підрозділах – будеш там. Якщо ти юрист, то ти будеш працювати чи то у війську юристом, чи у системі військової юстиції, яку необхідно повноцінно створити. Якщо ти лікар, то ти будеш лікувати безпосередньо чи тих що воюють або тих що не воюють. А не тебе впіймають на вулиці, примусово мобілізують і бездумно відправлять на нуль рити лопаткою траншеї.  Систему ротації треба зробити справедливою. Кожен воїн повинен розуміти, який час він перебуває на фронті, який час він перебуває на відпочинку, а коли він може взагалі демобілізуватися. Для того щоб дати можливість демобілізуватися воїнам, які перебувають на фронті, треба створити таку систему яка буде забезпечувати рекрутинг вояків. А нові, повинні бути додатково зацікавлені у тому, щоб йти і захищати державу. Якщо вони будуть впевнені, що вони з державою однодумці і разом воюють проти ворога, то це значить, що українець повинен бути зацікавлений не тільки піти у військо, а й максимально бути зацікавленим вижити, щоб жити і розвиватися після того як він демобілізується. І держава повинна бути зацікавлена у живому воїні та цінувати його! Звісно, що військовий повинен отримати кошти при укладанні контракту, які він гарантовано може дати родині на перший час щоб вона себе забезпечувала, поки він буде проходити навчання для того щоб активно, свої знання та навички, вміння, які він уже має,  застосувати на фронті. Також, він точно повинен знати, який алгоритм поведінки його на фронті, який алгоритм поведінки держави відносно нього. Стосовно кількості днів які він перебуває на нулі і коли відпочиває після того, коли він відбуде свій військовий обов’язок. Український воїн чітко повинно знати, що він отримає гідне грошове забезпечення  при демобілізації, що він отримує гідне соціальне забезпечення у цивільному житті, що він може отримати необхідну реабілітацію і психологічну і фізичну, що він отримає безвідсотковий кредит на житло, якщо його в нього немає і що він отримає безвідсотковий кредит на бізнес, а можливо і якусь частину коштів від держави  як безповоротну допомогу. Щоб він мав можливість створити робоче місце і займатися підприємництвом. Щоб його діти або і він мали право поза конкурсом вступити до вишу і отримати ту професію, яку він вважає за необхідне. Це якраз і буде його стимулювати вижити і прийти живим і здоровим із фронту, а не створювати такі умови, що сім’я може отримати компенсацію за загиблого українця. Натомість влада все робить, щоб родина не отримала компенсацію за загиблого. Треба створити такі умови щоб і українець і українська держава були зацікавлені в тому щоб він повернувся живими та максимально здоровим з фронту. І це буде плюс і воїну, і Україні.

2. Держава повинна максимально сприяти волонтерській діяльності. Максимально відкрити можливості їм створювати організації та залучати кошти для забезпечення нашої армії. Не створювати механізми, коли під виглядом волонтерських організацій просто деякі нечесні на руку ділки наживаються на цій допомозі, або отримують відсоток від залучених коштів, а створити саме такий механізм, який буде мотивувати українців волонтерити і більше працювати і віддавати свого особистого часу поза межами роботи чи навчання на армію. Така діяльність повинна заохочуватися державою системою мотивацій і пільг.

3.  Влада повинна максимально дати можливість середньому бізнесу розвиватися і сплачувати податки. Не піднімати податки, не закручувати гайки правохоронної системи, а максимально відпустити податкову базу, створити умови, щоб  податкова база стала ширшою, щоб більше було підприємств, які оподатковувалися б  за невеликими ставками, але за рахунок валу  - надходження коштів до бюджету було-б більшим. Натомість весь пресинг правоохоронних органів спрямувати на боротьбу із злочинністю, з нарко картелями, з нелегальною торгівлею людьми та зброї. Більш того, треба подивитися досить уважно і раціонально підійти до кількості правоохоронців які забезпечують тиловий правопорядок в Україні. Подивитись на їх функції та максимально їх оптимізувати. Та кількість людей, яка вивільниться -  повинна бути залучена для боротьби  на фронті.

4. Наразі зрозуміло, що влада створила такі умови які вже призвели до неможливості проведення і парламентських і президентських виборів. Хтось ці умови створив, яка кожного участь у цьому, потрібно буде розбиратися після війни. Натомість зараз, на сьогодні, потрібно дати чітку відповідь і українцям і нашим закордонним партнером із питанням легітимності української влади. Однозначно, діюча влада повинна залучити активне громадянське суспільство та парламентського опозицію до формування уряду порятунку України чи уряду  єдності, який дасть відповідь на питання  - як він проводитиме боротьбу із зовнішнім агресором. Також  зафіксувати обов’язок на післявоєнний період протягом року провести і парламентські і президентські вибори. Натомість президенту України потрібно або добровільно піти у відставку або переобиратися прем’єр-міністром, щоб легітимно здійснювалися повноваження Україні на зовні. Тим паче, у час виконання Україною юридичних дій для вступу до ЄС та НАТО. Їх легітимність повинна бути поза сумнівом. Також парламенту необхідно прийняти відповідний нормативно-правовий акт який би на рівні національного законодавства і для громадян України і для наших зарубіжних союзників давав чітку і зрозуміло відповідь, чому зараз немає виборів і коли як ми їх мусимо провести. Причому цей акт повинен містити чіткі алгоритми розвитку подій, навіть за умови затягування війни України з Росією. Повинен бути передбачений варіант, як через рік  будуть проведені вибори. Влада разом із центральною виборчою комісією, громадянським суспільством повинна напрацювати справедливе законодавство для усіх громадян України, задля можливості організації виборів президента і парламенту за спеціальним, разовим законом. Більш того, потрібно зробити перелік всіх тих законів, які не прийнятий на виконання Конституції України, і протягом короткого часу їх розробити і прийняти для належного функціонування конституційного механізму. Зупинити питання розпродажу українських надр та української землі. Питання розпродажу української землі, подвійного громадянства - винести за межі часу коли точиться війна. Також я вважаю що активному громадянському суспільству (це підприємництво, професійна діяльність, боротьба із корупцією, це захист довкілля, це соціальне забезпечення, це наука і освіта, це військові і церква) необхідно зібрати свої з’їзди чи збори та висунути своїх представників і створити громадську всеукраїнську раду яка б висувала вимоги українській владі від імені українського народу у даній ситуації, додаючи легітимності не переобраному парламенту. 

” Діла добрих оновлюються – діла злих гинуть”

(Тарас Шевченко) 

Частина перша - Нова Наша Україна: революція чи еволюція, розвиток чи танок на граблях? - Валерій Карпунцов / ЛІГА.Блоги - LIGA

Частина друга - Нова Наша Україна: революція чи еволюція, розвиток чи танок на граблях? - Валерій Карпунцов / ЛІГА.Блоги - LIGA