Законодавство у сфері закупівель знову в зоні турбулентності
Які саме зміни запроваджено і на які очікуємо?
Десятого вересня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».
Які саме зміни запроваджуються новим Законом?
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‑Закон), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Також на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
Звертаю увагу, що на законодавчому рівні вказано про можливу небезпеку, яку тягне за собою оприлюднення інформації про закупівлі та підтверджена необхідність закрити від широкого загалу критичну інформацію, а саме щодо конкретних адрес замовника, постачальника, місця постачання товарів / виконання робіт / надання послуг. Чи несе вказана інформація ризики для безпеки замовників та виконавців, визначає замовник.
Цим положенням ставиться крапка в тривалих суперечках у закупівельній спільноті щодо того, чи є безпечним повне оприлюднення інформації про закупівлю в системі Прозорро, чи краще на час воєнного стану зменшити рівень відкритості. Надана однозначна відповідь ‑ якщо оприлюднення локацій замовника, постачальника, місця постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) може призвести до негативних наслідків, завдати шкоди громадській безпеці, від їх розкриття слід утриматися.
Договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) відповідно до закону.
Отже, після 10.09.2022 у разі здійснення замовником закупівель згідно вимог чинного законодавства без використання електронної системи закупівель за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 000 гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Під такими закупівлями розуміються як винятки з Постанови № 169 (коли замовник має право укласти прямий договір вартістю понад 50 000 грн), так і договори, укладені відповідно до частини сьомої статті 3 Закону.
Отже, договори про закупівлі, укладені по Закону та Постанові Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 до набрання чинності відповідних змін, завершуємо до їх повного виконання або припинення (розірвання).
Разом з тим, очікуємо на чергові системні зміни в законодавстві у сфері закупівель на період воєнного стану, адже наразі розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України, якою будуть встановлюватись особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. У разі її ухвалення середня тривалість тендерів буде становити не більше 20 днів, а ефективність закупівель підніметься до 70-80%.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10521
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9875
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6447
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3710
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3450