Хочемо змінити "касовий" закон, який знищує малий бізнес

У Парламенті зареєстрований проект Закону України №3466 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо державних гарантій суб’єктам господарювання у зас

У Парламентізареєстрований проект Закону України №3466 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторіврозрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щододержавних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторіврозрахункових операцій).

У Парламентізареєстрований проект Закону України №3466 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторіврозрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щододержавних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторіврозрахункових операцій).

Ініціаторамизаконопроекту є народні депутати України я, А. Павловський та Ю. Стець.

Як відомо, усічні 2013 року набули чинності вимоги ст.3 Закону України №265/95-ВР «Прозастосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадськогохарчування та послуг» від 06.07.1995р., згідно яких передбачено запровадженняелектронної контрольної стрічки. Ці вимоги викликають чимало запитань середпідприємців-практиків, які щоденно працюють з реєстраторами розрахунковихоперацій, та у багатьох організацій та установ щодо практичного застосуваннязазначених апаратів (у тому числі і технічного), а також процедури і механізмунадання звітності в електронній формі. На це народним депутатам України поскаржилисяпiдприємцi на Хмельницькому ринку, під час відкриттяприймальні народного депутата Андрiя Павловського. 

Прийнятий Законне лише передбачає додаткове фінансове та організаційне навантаження на малийбізнес, а й просто робить неможливим введення цих механізмів у деяких регіонах України,де немає Інтернет зв’язку. Можливо, у майбутньому після зміни ситуації в країніта вдосконалення певних норм цей Закон і буде актуальним, а сьогодні требавнести такі зміни, які би врятували малий бізнес, а значить і робочі місцяукраїнців. Тому запропоновані нами зміни до чинного Закону, як ніколи актуальні.

Наразі держава вимагаєвід підприємців, що працюють з РРО, одноразово витратити в обов’язковомупорядку власні обігові кошти на придбання нового РРО з програмнимзабезпеченням. Для розуміння, апарат РРО, перше його обслуговування,sim-картка, тощо орієнтовно коштує від 3500 до 3900 грн., а придбання модему,програмного забезпечення, перше обслуговування, sim-картка від 1590 грн.

На думку мого колеги А Павловського, суттєвим та важливим є те, що всізапропоновані нововведення щодо надання звітності з реєстраторів розрахунковихоперацій в електронній формі, що передбачено даним Законом, покладено виключноза рахунок платників податків – користувачів РРО, що є прямим примусовимвилучення обігових коштів підприємців. В той же час, в Законі не визначеножодних відповідних компенсаторів для зазначених підприємців. Впровадженняелектронної форми звітності в РРО призведе до збільшення вартості послуг пощомісячному обслуговуванню РРО сервісними центрами з нинішніх 48 грн./місяць до98 грн./місяць, що в 2 рази більше за діючий тариф.

Даним проектомЗакону запропоновані зміни до Закон України "Про застосування реєстраторіврозрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування тапослуг", які передбачають встановити механізм зарахування витраченихсуб’єктами господарювання коштів на придбання модемів або реєстраторів розрахунковихоперацій в якості сплати податкових зобов’язань.

Крім того, на сьогодні, нормами чинного Закону не враховані наявніпроблемні питання при наданні звітності з РРО в електронній формі :

1. Технічна (або програмна) недоробка модемів, асаме - виконання лише першого етапу (відправка Z-звіту) та неготовність додругого етапу (відправка контрольної стрічки), що призведе починаючи з01.01.2014р. до додаткових витрат у СПД, що обумовлює доцільність в ціломувідмовитися від впровадження та застосування модемів як додаткових технічнихпристроїв для РРО.

2. Наявність штрафних санкцій (на даний час їх невідмінено) за нероздрукований (загублений) Z-звіт, за не збереження контрольноїстрічки і т.д. В той же час, вводяться нові штрафні санкції за фактично тіж самі порушення,але вже в електронному вигляді.

3. Недостатня розвиненість стаціонарної мережіінтернет (перш за все в сільській місцевості та районних центрах) державногоінтернет-провайдера/провайдерів по передачі важливої інформації, що маєзначення щодо сплати податків та наповнення бюджетів всіх рівнів, обумовлюєвідсутність можливості сталої і системної передачі даної інформації череззазначені канали інтернет-зв’язку. Натомість, чинними нормами даного Закону СПДпоставлені в умови, коли вони змушені використовувати для передачі зазначеноїінформації з РРО інтернет-мережі приватних провайдерів мобільного зв’язку наплатних засадах, що призведе до отримання чималих додаткових коштів виключноданими операторами мобільного зв’язку, а не державними операторами зв’язку,через яких/якого державний бюджет недоотримає чималі надходження, які необхіднідля виконання державних соціальних програм. Тому, питання унеможливленнячималих втрат, що неминуче понесе країна, її Державний бюджет у разі наданняповноважень по передачі зазначеної інформації з РРО в електронній формі приватнимпровайдерам мобільного/інтернет зв’язку, є доцільним та важливим.

4. Відсутність підтвердження (квитанції) провідправку та отримання звіту в ДПІ, що створює умови для незахищеності підприємціввід незаконних штрафів за відправлений звіт, але не отриманий не з винипідприємця, що в чинній редакції Закону не врегульовано належним чином.

5. Системні, перманентні проблеми із стаціонарним імобільним зв’язком як у багатьох невеликих населених пунктах країни, так і,зокрема, в окремих їх частинах та тих, що знаходяться в низинах (чималакількість закладів торгівлі і ресторанного господарства розташовані саме взазначених населених пунктах та місцях), створять значні проблеми в частинівиконання вимог Закону та може призведе до закриття закладів торгівлі таресторанного господарства в зазначених населених пунктах. Саме тому, виходячи знаведеного, є необхідність в чинному Законі врахувати особливість розташуваннязакладів торгівлі та громадського харчування в зазначених місцях та непоширювати або відстрочити дію норм Закону на невеликі заклади торгівлі тагромадського харчування, торговельна площа яких для закладів торгівлі неперевищує 50 метрівквадратних, а для закладів громадського харчування – 100 метрів квадратних.

6. В окремих видах діяльності (наприклад, речовіринки, що здійснюють операції через РРО по збору та сплаті коштів лише 10-15днів на місяць, тимчасові ринки, ярмарки, ринки, що здійснюють свою діяльністьв режимі ярмарок, гастрольної діяльності, невеликих циркових та інших творчихколективів, робота на залізниці в бригадах потягів, тощо), враховуючи своюспецифіку, СПД - суб’єкти господарювання працюють з РРО лише певну кількістьабо декілька днів на місяць і, відповідно, передбачають включення РРО рідше,ніж протягом 72 годин поспіль (3 доби), що неминуче призведе до постійногоблокування РРО. В той же час, розблокування РРО вимагатиме чималих додатковихкоштів, а для СПД, що здійснюють гастрольну діяльність територією країни,можливості здійснювати зазначену операцію стане проблематично. Тому, виходячи знаведеного, є доцільним збільшити часовий проміжок для блокування РРО у разінеподачі звіту/звітів до 168 годин (сім календарних днів), що вирішить питаннядля вище згаданих видів діяльності, а також визначити в Законі порядокздійснення електронної звітності при реалізації продукції через РРО під часроботи сезонних/річних ярмарок, виставок, тощо.

7. Значнакількість СПД, на жаль, не володіє інформацією про нововведення, якіпередбачені чинним законодавством, що, в свою чергу, призведе до порушень збоку СПД норм Закону.

8. На даний час лише окремі національні виробникиРРО забезпечили виробництво кількох модифікацій РРО з електронною стрічкою тапереобладнання однією моделі РРО, що знаходиться в виробництві, новимиелектронними модемами, що створюватиме небезпечні умови щодо відсутностіконкуренції та, відповідно, монополізації ринку. До того ж, необхіднозазначити, що користувачі РРО – СПД не мають достатньої необхідної інформаціїщодо їх якості та надійності роботи в різних форс-мажорних обставинах.

9. Жодною нормою чинного Закону не передбаченаналежна відповідальність визначеного ним посередника - інформаціональногоеквайрера (аcquirer) за порушення виконання покладених на нього Законом обов’язків.

10. Нормами Закону не передбачено, не обумовленопрозорий механізм формування вартості даних РРО і модемів, механізм контролю запроведення цінової політики з боку виробників РРО, що створює реальну загрозуформуванню невиправдано високих (спекулятивних) цін на зазначені апарати з бокувиробників та отримання останніми надприбутків.

11. Вимоги держави від СПД, що працюють з РРО, одноразово витратити в обов’язковомупорядку власні обігові кошти на придбання нового РРО з програмним забезпеченням(Довідково: апарат РРО, перше його обслуговування, sim-картка, тощо орієнтовнокоштує від 3500 до 3900 грн., а придбання модему, програмного забезпечення,перше обслуговування, sim-картка від 1590 грн.) без будь-якої державноїдопомоги та гарантій, а, в той же час, з застосуванням з 01.07.2013р. чималихштрафних санкцій до СПД з її боку за порушення будь-якого характеру безврахування надзвичайних обставин, що мають непереборний характер, неминучепризведе до закриття значної кількості об’єктів торгівлі та громадськогохарчування, де застосовуються РРО (в першу чергу в невеликих містечках тасільських населених пунктах) і, відповідно, до скорочення кількості робочих місць.

Наведені вище проблемні питання свідчать про те, що окремі норми таположення Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторіврозрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від06.07.1995 року потребують доопрацювання та корегування.