Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.02.2016 14:06
Розмитнення як дзеркало реформ
Чому на кордонах України стоїть такі довгі черги з автомашин й чому їхні власники вимушені постійно курсувати туди й назад?
Перетинаючи нещодавно західний кордон України, побачив чудернацьку картину. Ціла вервечка автівок з європейськими номерами виїжджала за межі держави, розверталася і тут же їхала назад. Зайве казати, що такий спосіб дій створював додаткові незручності та видовжував черги. Я розговорився з водіями та спитав їх, що означає ця їзда колами. Як і слід було очікувати, все впирається у розмитнення авта.
З недавніх пір діє норма, згідно з якою машина з іноземними номерами може перебувати в Україні протягом лише 10 діб. В протилежному випадку власників таких авто чекають адміністративні санкції – їх штрафують, а транспортний засіб можуть навіть конфіскувати. Проблема в тому, що такі автомобілі куплені та зареєстровані у Західній Європі, а отже, в Україні вони – «персони нон-грата».
Донедавна водії користувалися хитрою схемою, за якою автівку можна було оформити як спільну власність з яким-небудь іноземцем, або ж зареєструвати машину на закордонну фірму. Відповідні документи давали водієві право безперешкодно їздити Україною протягом щонайменше року. Однак досить скоро таку схему «прикрили». А час перебування машини з європейськими номерами скоротили до 5 днів.
Тим часом, слід взяти до уваги, що в Чернівецькій, Закарпатській, Львівській, Волинській та Одеській областях кожен п’ятий автомобіль зареєстрований в Європі. М’яко кажучи, це створює їхнім власникам неабиякі труднощі. Вони вимушені кататися з області в область (щоб дістатися до кордону) та з країни в країну (аби почати наново відлік цих 5 днів). Інакше – прийде квитанція на чималий штраф.
Що ми маємо в результаті? Людей, які відриваються від більш важливих справ і здійснюють цей безглуздий ритуал. Затори на дорогах і черги на митницях. І самі митниці, котрі «працюють» за рахунок подібного курсування автівок. Плюс здивування іноземців, які навряд чи розуміють, що саме відбувається на українському кордоні.
Якщо при проходженні, наприклад, угорської митниці вся процедура займає лічені хвилини, оскільки митники користуються сканерами, то їхні українські колеги вручну «набивають» дані, що також забирає значний час. Держава економить на електронних пристроях, але водночас із тим тримає цілу армію митників (не шкодуючи грошей на їхні робочі місця), котрі не стільки працюють, скільки створюють видимість корисних дій. І все це – в ім’я підтримки вітчизняного виробника, який аж ніяк не потребує таких єзуїтських прийомів, тим паче – недієвих, адже перевагу покупці все одно надають іноземному автопрому.
Мені можуть зауважити, що альтернатива існує завжди, і вихід в даній ситуації полягає в розмитненні автівок. Однак власники, зокрема, «западенці», які тяжко заробляють на прожиття своїх родин «гастарбайтерством», не бажають викидати гроші на вітер. Розмитнення машини обійдеться втричі дорожче, аніж її вартість за кордоном. Тож сенсу в цьому просто нема.
Щоб уникнути штрафів, українці придумали хитрий тактичний хід – оформлювати лікарняні або довідки про перебування машини на станції техобслуговування. На якийсь час це рятує, але не надто. Відтак ходіння (а, точніше, їзда) по муках починається спочатку. Розв’язати цю ситуацію можна лише у єдиний спосіб – скасувати чималу наразі плату за розмитнення авта.
Цьому моменту була навіть присвячена одна з петицій, адресованих президенту. Реагуючи на неї, Порошенко пояснив, що в розмитнення входять ввізне мито, акцизний податок, податок на додану вартість, додатковий імпортний збір, а також спеціальне мито при ввезенні на митну територію України нового транспортного засобу.
Ось цей останній збір було скасовано – уряд пішов на це не зовсім добровільно, а під тиском Всесвітньої торгової організації. Після скасування цього мита легковики мають подешевшати, хоч й не набагато. Ті, що з об'ємом бензинового двигуна 1-1,5 л, втратять у ціні 2,15%, а ті, що з об'ємом двигуна 1,5-2,2 л, подешевшають на 4,32%.
Друга «радісна» звістка полягає в намірі скасувати ще й додатковий імпортний збір. Тобто вимоги українців можуть бути задоволені частково. Але на остаточну вартість нового імпортного авто додатковий імпортний збір впливає не так істотно, як інші складові розмитнення. Що буде з ними? І яка вірогідність того, що й цих поборів вдасться уникнути?
На жаль, приводів для оптимізму небагато. Враховуючи економічну ситуацію в країні, ймовірність скасування розмитнення вкрай низька, кажуть експерти. До того ж, петиція до президента від самого початку була сформульована некорректно – «Скасування акцизу на імпорт автомобілів». Таке формулювання не передбачає відмову від імпортного мита. А ось у випадку з акцизами можливі напівзаходи, наприклад, їх зниження.
Словом, є великий шанс зберегти статус кво. А отже, й черги, й імітацію роботи митниці, й як наслідок – імітацію всіх тих реформ, про які у нас заведено так багато говоритити.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
Топ за тиждень
- Як зруйнувати країну 343
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 201
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
Популярне
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
28989
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11017
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 7463
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7172
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 6674
Контакти
E-mail: [email protected]