Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.10.2011 13:45
Передчуваючи великі торги
Це заголовок інтерв'ю з головою Держземагенства Сергієм Тимченко, опублікованим в газеті "День" №168 за 21 вересня. Інтерв'ю присвячено законопроекту "Про ринок земель" і заголовок, зрозуміло, стосується майбутніх земельних торгів. Втім є торги й інші - то
Цей заголовок інтерв'ю з головою Держземагенства Сергієм Тимченко, опублікованим в газеті "День" №168 за 21 вересня. Попри давність публікації вона має певний програмний характер і тому зберігає актуальність.Інтерв'ю присвячено законопроекту "Про ринок земель" і заголовок, зрозуміло, стосується майбутніх земельних торгів. Втім є торги й інші - торги навколо положень самого законопроекту та торги щодо громадської думки про оічкуваний земельний ринок. І оскільки земельне право - моя основна спеціалізація, хочу поділитися деяким роздумами і з приводу інтерв'ю, і з приводу самого ринку земель."Тщательнее надо, ребята" (с) М. Жванецький
Вибачте, але змушений "пройтись" по журналістській роботі. Йдеться-бо не просто про скандальну тему, а про мільйони людей, гектарів, доларів. І вирішення існуючих проблем (навіть в нашій державі!) певною мірою залежить від суспільної думки, яка в свою чергу чималою мірою формується ЗМІ. І якщо не гнатися за гонорарами та дедлайнами, то для профі нічого особливо складного немає: ретельно розібратися в питанні, уважно вислухати/записати відповіді, перекласти на потрібну мову (специфіка нашої країни) та перевірити текст. На жаль автором інтерв’ю Наталією Білоусовою ці вимоги не витримані. Ось кілька "перлів" з її публікації:
"Щодо державних земель, то як і землі комунальної власності, їх продаватимуть спеціальним людям - ліцитаторам". Отже ліцитатори з ведучих торги перетворилися в єдиних можливих покупців.
"До цього списку перейдуть незапитані землі". Треба бути фахівцем в земельному праві, аби здогадатися, що насправді йдеться про невитребувані паї.
"Період уточнення даних за кожною ділянкою (винесення її в натурі) провадитиметься коштом держави". Перепрошую, що провадитиметься? Період?
"Кожній ділянці присвоять індивідуальне кадастрове число". Цікаво, а що тоді зроблять з існуючими кадастровими номерами?
Втім, досить про журналістики. Ближче до суті. Хоча, звичайно, про всі проблеми писати - клавіатура не витримає, та про головне скажу.
"Тщательнее надо, ребята" (с) М. Жванецький
Вибачте, але змушений "пройтись" по журналістській роботі. Йдеться-бо не просто про скандальну тему, а про мільйони людей, гектарів, доларів. І вирішення існуючих проблем (навіть в нашій державі!) певною мірою залежить від суспільної думки, яка в свою чергу чималою мірою формується ЗМІ. І якщо не гнатися за гонорарами та дедлайнами, то для профі нічого особливо складного немає: ретельно розібратися в питанні, уважно вислухати/записати відповіді, перекласти на потрібну мову (специфіка нашої країни) та перевірити текст. На жаль автором інтерв’ю Наталією Білоусовою ці вимоги не витримані. Ось кілька "перлів" з її публікації:"Щодо державних земель, то як і землі комунальної власності, їх продаватимуть спеціальним людям - ліцитаторам". Отже ліцитатори з ведучих торги перетворилися в єдиних можливих покупців.
"До цього списку перейдуть незапитані землі". Треба бути фахівцем в земельному праві, аби здогадатися, що насправді йдеться про невитребувані паї.
"Період уточнення даних за кожною ділянкою (винесення її в натурі) провадитиметься коштом держави". Перепрошую, що провадитиметься? Період?
"Кожній ділянці присвоять індивідуальне кадастрове число". Цікаво, а що тоді зроблять з існуючими кадастровими номерами?
Втім, досить про журналістики. Ближче до суті. Хоча, звичайно, про всі проблеми писати - клавіатура не витримає, та про головне скажу.
Бути чи не бути земельному банку?
Ідея створення державного земельного банку не нова. Свого часу її активно (і доволі аргументовано) відстоював нинішній міністр агрополітики (а тоді народний депутат) Микола Присяжнюк. Але в урядовому законопроекті (№9001-1) місця для цього інституту не знайшлося. Знайшлося воно в альтренативному (№9001, зареєстрований раніше урядового) проекті нардепа Смітюха. Згідно з цим проектом "Державний земельний банк України - державна спеціалізована банківська установа, що утворюється відповідно до закону і якій надається виключне право здійснювати банківські операції щодо земель сільськогосподарського призначення".За твердженням пана Тимченка сьогодні вже йде робота зі створенн цього банку. А в планах, озвачених в інтерв'ю "Дню", передбачено, що цей банк кредитуватиме агробізнес під 8% (!) річних. Про вибірковість доступу до кредитних ресурсів в українських реаліях говорити не буду. Питання в іншому, за рахунок чого такі дешеві гроші? І на це питання голова Держземагенства дав відповідь: "Дешевий ресурс банку забезпечить продаж і здавання в оренду державної землі",
Саме тут і міститься квінтесенція "ринку", який нам пропонують запровадити. Держава планує створити потужного монополіста чи то в вигляді Держзембанку (9001) чи то у вигляді самого Держземагенства (9001-1). Цей ринковий гравець матиме пріоритетний доступ до прав на землю (зокрема переважне право купівлі). Ризикну спрогнозувати наслідок такої ситуації: ціни на ринку землі (щонайменше сільськогосподарської) буде диктувати одна особа. Так само як ринкову ціну валюти фактично визначає НБУ.
До чого це призведе? А до того, що відповідний орган матиме можливість штучно підвищувати чи знижувати ціну землі. І майже не сумніваюсь що робитиметься це в інтерсах певних бізнесових чи політичних кіл. І навіть якщо припустити відсутність прямої залежності новоствореного органу від окремих еліт, можна не сумніватися що інсайдерська інформація з держзембанку чи держземагенства дозволить знищити всі переваги ринкових механізмів.
Далі буде...
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
Топ за тиждень
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
Популярне
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12099
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10244
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6556
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4136
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3508
Контакти
E-mail: [email protected]