Фактор 71%
71% українців бажають, аби держава надавала їм максимум безкоштовних послуг – освіта, медицина, пенсія, тощо.
71% українців бажають, аби держава надавала їм максимум безкоштовних послуг – освіта, медицина, пенсія, тощо. Для цього вони згодні аби держава підвищувала податки, в тому числі для них самих. Для порівняння, ідею, що потрібно мінімізувати роль держави і зменшувати податки для людей, аби вони самі платили за освіту, медицину та накопичували собі пенсію підтримує 22% українців.
71% проти 22% - мені одному це нагадало 73% проти 25%, які показали останні вибори президента України? Співпадіння, як на мене – не випадкове. Неодноразово говорено, виборці Зеленського і Порошенко відрізняються у першу чергу ставленням до свого життя. 71% які бажають максимуму безкоштовних послуг і збільшення податків, це люди, які хочуть аби про них турбувалися уже за те, що вони обдаровують нас милістю ходити на роботу, а ще краще – за самий факт їхнього існування. «Мені платити мусять вже за те що я сюди прийшов!» - так на заводі мені, молодому майстру ремонтників, заявляли мої підлеглі. Повірте – так само вважають… ну от як раз 71% українців, плюс кілька відсотків загублених з певних обставин. Вони й на підвищення податків згодні як раз через те що самі вони їх взагалі не платять – їхні податки відраховує бухгалтерія підприємства. Податки для них – пустий звук.
22% натомість, це вже люди майбутнього. Це люди Яким не потрібно від держави хліба зі шматком сала – вони собі самі забезпечать і хліб, і сало, і суши, і карпаччо. Податки за себе в значній мірі вони платять самі – і тому щиро бажають їхнього зменшення і розвитку своїх справ водночас. Їм треба простої банальної речі – аби їм не заважали. Аби їх не шпетили перевірками, не обдирали їх податками, і аби відкриття нового бізнесу для них не означало 1001 довідку зі 201 відомства. І ще цим людям треба аби зміцнювалася держава, бо всі вони чудово розуміють, слабка держава – це можливості одні, а сильна держава – можливості дещо інші. 21-25% бачили, що за президента Порошенка було зроблено дуже багато, і вони відверто боялися що все зроблене може бути розтерте на порох. Як показує дійсність – правильно робили, що боялися.
На цьому можна було б і закінчити, якби не два «але».
Перше з них виглядає так – чимало претензій до Порошенка були зумовлені «фактором 71%». Команда Порошенка, так саме, як будь-яка інша на їхньому місці, була змушена цьому 71% всіляко догоджати, бо ну от не може влада перти проти бажань практично ¾ населення країни. Особи які волають про «відсутність політичної волі у Порошенка» або про «соціалізм Гройсмана» - або відверті лицеміри, або вони ні чорта не знають країни в якій живуть. Реальність – така, і будь-якій владі доведеться з нею рахуватися. У першу чергу – зеленій.
І от це – друге «але». ЗЕкоманді крупно пощастило що в країні існує 71% - саме вони зробили її владою. Але тій самій ЗЕкоманді тепер треба враховувати, що 71% від неї бажає дива. Вони бажають тих самих збільшення податків і забезпечення неосяжної маси халяви – безкоштовної медицини, освіти, пенсій та з/п бюджетникам, при чому з/п – на рівні Європи, а медицини на рівні платних клінік. А див – не буває. ЗЕкоманда минулий рік завершила з дірою в бюджеті біля 100 мільярдів (без маніпуляцій з грішми Нафтогазу), і дані початку року цього – не кращі. Вже зрозуміло, податки збільшать – але халяви не буде.
Так, команда Порошенка залишила по собі непоганий економічний спадок, який можна довго проїдати. Найвище досягнення часів Порошенка – довіра у світі до економіки України, саме завдяки ній реально зараз крутити аферу з облігаціями внутрішньої позики – а по факту, влазити в нові і нові непрямі борги, бо по облігаціях колись доведеться платити. Та наразі 45% громадян ще готові терпіти і вірити ЗЕкоманді, повторюючи собі «ну, час потрібний». Але це – тимчасово.
Я переконаний, прийде час, коли Зеленський буде неймовірно шкодувати, що 22-25% - не його виборці. Бо фактор 71% - наздожене обов’язково. 71% хочуть казки.
Вони не пробачать Зеленському руйнації своїх сподівань.
- Права, гарантовані Конституцією України, які неможливо обмежити Світлана Приймак 18:21
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов 10:32
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль вчора о 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов вчора о 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський 15.11.2024 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 15.11.2024 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 15.11.2024 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 15.11.2024 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 15.11.2024 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 15.11.2024 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 15.11.2024 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 15.11.2024 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 15.11.2024 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 15.11.2024 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 9733
-
Комедія з Монікою Белуччі та продовження легендарного "Гладіатора": чотири кіноновинки тижня
Життя 6821
-
Секрет дорогих яєць. Як виробники задерли ціни та збільшили експорт
Бізнес 5151
-
Чи корисно їсти лише раз на день?
Життя 4119
-
"Справжній бедрум панк": музичні новинки тижня
Життя 4023