Бюджетно-фіскальне вбивство
Бюджетно-фіскальна політика Уряду на 2017 рік вбиває українське підприємництво!
Починаючи з 2014 року уряд «реформаторів» системно придушує розвиток підприємництва. Це стосується як малого бізнесу – спрощенців (збільшення єдиного податку вдвічі у 2015 році; намагання примусити сплачувати ЄСВ підприємці, що показують нульову декларацію та ін.) так і системного, наприклад аграрного.
За підрахунками експертів, від 25 до 27 млрд грн втратять ті, хто сьогодні працює за спрощеною системою оподаткування на селі. Це 52 тисячі фермерських господарств, які змогли встояти перед натиском, що був під час ухвалення бюджету 2016 року.
Україна має сформовану аграрну спрямованість виробництва. Це саме та галузь, яка виступила своєрідною «точкою опори» для економіки України в кризові роки з 2008 по 2013 роки, коли більшість видів економічної діяльності демонстрували падіння виробництва, але саме завдяки зростанню сільськогосподарського виробництва Україна зберігала позитивну динаміку ВВП (у 2008році зростання ВВП становило 2,2%, з яких 1,1 в.п. було забезпечено збільшенням сільськогосподарського виробництва на 17,1%, у 2013 році ВВП на нульовому рівні при збільшені сільськогосподарського виробництва на 13,6%) ..
В ці роки в аграрному секторі державна підтримка показала себе високоефективною, а відповідно і виправданою. Так, наприклад окрім спеціального режиму оподаткування ПДВ, який залишаву розпорядженні аграрії обсяг оборотних коштів не менший за 20 млрд. грн., в 2013 році існувала пряма державна підтримка твариництва, садівництва, хмелярства, а також Аграрним фондом формувався інтервенційний фонд і закупівля матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників в обсязі 1млрд. доларів США (7,2 млрд. грн.).
Уряд позбавив аграріїв і мізерної прямої підтримки і податкових преференцій, які вже в 2016 році призвели до втрат обігових коштів не менше 20 млрд. грн. і це за умови дії перехідного режиму по сплаті ПДВ, а саме збереження в їх розпорядженні 15% - за операціями із зерновими і технічними культурами, 80% - за операціями з продукцією тваринництва, 50% - за іншими сільськогосподарськими операціями.
В бюджеті на 2017 рік передбачене повне скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв, що призведе до втрат не менше 30млрд. грн ., що становитиме понад 1 млрд. доларів США.
Проект Державного бюджету на 2017 рік спирається на занадто «оптимістичний» варіант макропрогнозу, який не враховує структурні зміни в розподілі фінансових потоків через зміни податкового і бюджетного законодавства, які вже традиційно пропонує уряд з метою «збалансування» проекту бюджету.
Також прийнятий макропрогноз передбачає зростання попиту на український експорт (на 4% щорічно), але в 2016 році (як і в 2017 році за прогнозами експертів) відбувається падіння світового попиту і цін на вітчизняну сировину продукцію, яка є основою експорту. Це призведе до посилення негативного тиску на обмінний курс гривні і як наслідок – на прискорення інфляції.
Крім того, в проекті бюджету на 2017 рік уряд абсолютно не врахував надходження до бюджету від детінізації економіки. У поданому проекті бюджету відсутній приріст надходжень від детінізації, які має отримати зведений бюджет. Загальна недооцінка надходжень доходів зведеного бюджету перевищує 88,6 млрд. грн.(3,43% від ВВП) (!).
У 2017 році, відповідно до змін податкового законодавства наприкінці 2015 року, для аграрних товаровиробників повністю ліквідується спеціальний режим оподаткування ПДВ, тобто позбавляються дієвої державної підтримки.
Натомість проект бюджету передбачає мізерні кошти на підтримку аграріїв, які розподілятимуться за виключно непрозорими правилами. До того ж, половину цієї підтримки (а саме 1,5 млрд. грн.)– передбачається за рахунок сумнівних джерел – надходжень від спец. конфіскації корупційних коштів.
Таким чином бюджетно-фіскальна політика Уряду на 2017 рік та поданий на її основі проект Держбюджету не відповідають ані очікуванням підприємців і звичайних громадян, ані викликам сьогодення, що стоять перед Україною.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10012
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9786
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6415
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4834
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3606