Чому корпоратизація - єдиний шлях до розвитку ОПК
Необхідність трансформації вітчизняного ОПК є викликом та найважливішим завданням.
Для українського оборонно-промислового комплексу одним із найперших та обов’язкових кроків є перетворення державних підприємств у акціонерні товариства задля забезпечення можливості бути гнучкими, позбавитись непотрібного баласту та бути привабливими як для державно-приватного партнерства, так і для можливості залучення іноземних інвестицій в ОПК.
Яким чином це можливо?
Заскорузла система державних підприємств, яка дісталась у спадщниу від Радянського Cоюзу, має бути перетворена у форму, яка дозволить швидко приймати рішення, мінімізовувати ризики і бути конкурентноздатними порівняно із приватним сектором. А далі – мати можливість поєднувати з ним зусилля для задоволення потреб ЗСУ та відновлення втрачених позицій на іноземних ринках озброєння.
Створення спільних підприємств у формі господарських організацій для реалізації інвестиційно-інноваційних, капіталомістких, довготривалих проектів є міжнародною практикою. Саме завдяки їй виникає можливість розподіляти ризики проекту, залучати до нього значні інвестиції та просувати товари/послуги на ринки інших країн. Засновники господарських товариств не відповідають за зобов’язаннями створених за їх участю товариств. Вони несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариств тільки у межах вартості своїх вкладів. І це є запобіжником від втрати активів, у тому числі, продуктів інтелектуальної власності, які і на сьогодні є залишаються цікавими. Таким чином, ймовірність негативного впливу такої господарської діяльності на підприємство-засновника значно обмежена.
Що ми маємо на сьогодні?
Декрет Кабінету Міністрів України “Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” 1993 року передбачає обмеження для підприємств ДК “Укроборонпром” бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів. А в Законі України “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі” взагалі відсутня норма, що врегульовує питання участі підприємств ОПК у спільних підприємствах.
Відразу виникає питання - що ж зробити для покращення ситуації. І тут першочерговим кроком має бути законодавче врегулювання питання надання права учасникам Концерну брати участь в реалізації міжнародних проектів шляхом створення господарських організацій із залученням іноземних інвестицій в ОПК, а також унеможливити участь учасників Концерну у заснуванні спільних підприємств з країною, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою – окупантом, та/або щодо якої застосовуються санкції відповідно до Закону.
Ми розробили відповідні проєкти, які, на мою думку, задля забезпечення цілосності реформування мають прийматись пакетом, а саме проєкти Законів, що передбачатимуть:
- Корпоратизацію підприємств ОПК;
- Міжнародну коорперацію в ОПК (можливість створення спільних підприємств з іноземними партнерами як на території України, так і за її межами);
- Скринінг інвестицій;
- Зміни до закону про міжнародну передачу озброєння, військової техніки та товарів подвійного призначення.
Після проходження всіх міжвідомчих погоджень, які наразі тривають, вони будуть внесені на розгляд Кабміну, а потім подані до Верховної Ради України.
Прийняття зазначених законів сприятиме розвитку вітчизняного ОПК задля забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань сучасним озброєнням та військовою технікою, а також можливості залучення фінансування для розробок сучасних зразків озброєння.
- Невидимий бізнес не заробляє Олеся Стойко 09:43
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова вчора о 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов вчора о 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат вчора о 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак вчора о 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей вчора о 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков вчора о 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко вчора о 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 545
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 316
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 132
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 119
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 81
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 29630
-
Батьківський контроль та емоційний тиск – як не зламати довіру дитини
Життя 4596
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3911
-
Випускники шкіл та НМТ: зручність чи відбите бажання вчитися?
Думка 3295
-
Як потрапити в розвідку: покроковий гід
3242