Бойовий статут збройних сил України і профстандарти аудитора: чи є рівність
Що називається "навіяло" і тому хочу зупинитися на питанні застосування аудиторських стандартів при проведенні аудиторської перевірки (аудиту).
На сегодня дров достаточно. Учите матчасть.
("В бой идут одни "старики"")
Стандарти регулюють не лише аудиторську діяльність, але, в тій чи іншій мірі, і багато інших видів людської діяльності (в різних сферах людської діяльності вони називаються по різному: положення з бухгалтерського обліку, статути різних родів військ, правила технічного обслуговування, етикет і т.д.).
Зазвичай стандартами є кодифіковане втілення прогресивних технологій, прийомів і методів роботи. Причому не має значення викладені вони в письмовій формі або якось інакше - у формі традицій, прийнятих в деякому середовищі правил поведінки і т.п. Зазвичай стандарти використовуються в тих областях, де є масові (тобто охоплюють велику кількість людей) і повторювані елементи людської діяльності. Наприклад, «Бойовий статут механізованих і танкових військ сухопутних військ України» є стандартом для зазначеного роду військ, «Держа́вні будіве́льні но́рми» (ДБН) - для будівельників тощо.
Впровадження подібних стандартів полягає в поширенні (нерідко у примусовому порядку) прогресивних на певний момент часу технологій, прийомів і методів роботи, які вироблені кращими представниками даної професії. У той же час серед науковців існує думка, що впровадження подібних стандартів для низько, середньо - і навіть висококваліфікованих фахівців, може надавати консервируючий і стримуючий вплив на новаторів і новації.

Серед видів людської діяльності, які піддаються стандартизації, науковці виділять з деякою дозою умовності дві групи: звичайні і високоінтелектуальні (зрозуміло, науковці допускають також існування проміжних видів, але зараз мова не про них). Стандарти для першої групи поширюються як на оформлення їх діяльності, так і на їх зміст. Прикладом тому є правила проведення регламентних робіт з перевірки стану складної техніки. Дані правила, зазвичай, вказують на обов'язкову перевірку безлічі параметрів, у тому числі послідовність перевірки цих параметрів, вказують на допустимі межі їх чисельних значень тощо. Тобто такі стандарти глибоко вторгаються в зміст діяльності працівника. У високоінтелектуальних видах людської діяльності стандартизація (навіть коли вона носить обов'язковий характер) носить переважно рамковий характер, тобто стосується в основному не змісту діяльності, а умов її здійснення, умов оформлення процесу цієї діяльності і її результатів. "Це цілком природно", - кажуть науковці. Це пов'язано з тим, що високоінтелектуальним видам діяльності властива велика роль творчих моментів, які зазвичай не допускають формалізації і, отже, важкі для стандартизації. Саме тому такі стандарти часто обмежуються лише пояснювальними прикладами, переліком можливих варіантів і перерахуванням принципів, яких зазвичай слід дотримуватися (але від яких можна в тій чи іншій мірі відступити, якщо пояснити причину цього). Аудит, безперечно, відноситься до високоінтелектуальних видів діяльності, Саме тому ми застосовуємо стандарти аудиту, які носять переважно рамковий характер. Наприклад, Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (далі – МСА) говорять про те, що аудитору в деяких випадках потрібно модифікувати застосовувані аудиторські процедури перевірки по суті. При цьому стандарти нічого не говорять аудитору про те, якою саме має бути ця модифікація аудиторських процедур і як він повинен її здійснювати. МСА лише вимагають від аудитора використання професійного судження. Це потрібно для того, щоб не перетворити аудит у механічний збір свідчень. Саме тому всі положення МСА можна розділити на три типи: обов'язкові, рекомендаційні та допоміжні.

Але, оскільки положення МСА (як і інших стандартів) є втіленням прогресивних технологій, аудиторська практика виробила також і умови відхилення від повного виконання положень рекомендаційного характеру:
1) відхилення має бути докладно аргументовано;
2) відхилення разом з аргументами повинно бути зафіксовано в робочій документації аудитора.
У той же час є ще аудитори в нашій країні, які, мабуть, в силу вітчизняного менталітету жадають більшої регламентації аудиторської діяльності. Вони досі хочуть слідувати (в більшій мірі, ніж зазвичай в інших країнах) інструкціям, методичним рекомендаціям тощо. Вони досі очікують, що документи, які виходять зі стін Аудиторської палати України, будуть написані простою мовою, містити різні ілюстративні приклади та зразки робочої документації, мати докладний перелік питань і документів, які будуть перевірятися згодом тощо. Без них вони, як сліпі котята, не знають у якому напрямку рухатися і які документи створювати під час виконання завдання з аудиту.
Не хочу зараз образити нікого зі своїх колег, але на мою думку, не всі аудитори вивчили матчасть.
Я б також порадила додатково ознайомитися і з напрацюваннями науковців в цій галузі. Почитайте їх статті, дисертації, поцікавтеся матеріалами конференцій. Сьогодні цього матеріалу досить розміщено у вільному доступі. Повірте мені, там багато корисної інформації для аудитора-практика і про те які процедури виконувати і як їх оформляти.
Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.
( Дмитро Менделєєв)
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко 12:46
- Невидимий бізнес не заробляє Олеся Стойко 09:43
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова вчора о 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов вчора о 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат вчора о 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак вчора о 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей вчора о 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков вчора о 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко вчора о 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 134
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 119
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 81
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки 79
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? 69
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 30844
-
Батьківський контроль та емоційний тиск – як не зламати довіру дитини
Життя 4704
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 4105
-
Випускники шкіл та НМТ: зручність чи відбите бажання вчитися?
Думка 3536
-
Як потрапити в розвідку: покроковий гід
3319