Чи вважається коронавірус форс - мажорною обставиною?
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають.
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають. Світова економіка зазнає мільярдних збитків. На жаль, не обійшла дана загроза і Україну, де, як і в решті країн Європи, було введено режим карантину, який передбачає собою цілий ряд обмежень. Дані обмеження негативно вплинули не лише на пересічних громадян, а й на бізнес: як малий так і великий. Підприємці не в змозі виконувати договірні зобов’язання, у зв’язку з чим, виникає цілком логічне запитання: чи можна вважати коронавірус або “covid-19” форс – мажором, оскільки, наразі, бізнес в Україні несе величезні збитки.
Щоб дати відповідь на це питання, потрібно, перш – за все, розуміти, що є форс – мажорною обставиною або обставиною непереборної сили. Законодавство України визначає, що форс – мажор – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно роблять неможливим виконання тих чи інших зобов’язань, передбачених умовами договору( контракту, угоди тощо). Сюди може віднести: епідемії, введення комендантської години, масові заворушення, тривалі перерви в роботі транспорту, надзвичайні ситуації, обмеження з боку органів державної влади та інше. Перелік форс-мажорних обставин знаходиться у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України, а також регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин. Слід мати на увазі, що даний перелік не є вичерпним.
Як відомо, цивільні та господарські зобов’язання завжди прописуються в контрактах, наприклад: надати певні послуги, здійснити оплату тощо. Інші зобов’язання можуть бути передбачені нормативними актами. За загальним правилом – усі обов’язки повинні виконуватися відповідно до умов договору чи закону. А якщо такі умови відсутні у договорі та законі, можна застосувати правила та звичаї ділового обороту. Одностороння відмова від виконання зобов’язань є недопустимою. Водночас, зобов'язання можуть бути припиненими за згодою сторін; відповідно до умов договору або неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку сторони не несуть відповідальності. Звичайно, за порушення умов договору передбачена відповідальність. Але особа може бути звільнена від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Сьогодні, підтвердження форс – мажорної обставини може зазначатися у сертифікаті Торгово-промислової палати. Треба мати на увазі, що сам по собі факт розповсюдження коронавірусу, введення карантинного режиму, закриття кордонів не є форс-мажором та не може бути підставою для видачі даного документу. Для отримання сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини слід довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, що сторона не може виконати, та обставинами, на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов’язання. У такому випадку саме заявник повинен доводити факт настання форс-мажорних обставин і сама заявник має нести відповідальність за достовірність викладених фактів, належне оформлення заяви, наданих документів та доказів. Звичайно, шанси на отримання Сертифікату значно збільшуються, якщо сторонами було передбачено перелік обставин непереборної сили та алгоритму дій у таких ситуаціях.
Загалом, у разі настання форс – мажорної обставини можна діяти наступним чином:
1) Отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс - мажорні обставини;
2) Звернутися до іншої сторони з проханням укласти додаткову угоду про подальші взаємовідносини;
3) Звернутися до суду з вимогою розірвати договір або стягнути кошти, збитки та зобов’язати виконати договір, якщо не вбачається форс-мажорної обставини для іншої сторони.
- Відкритий лист до Президента України В.А. Зеленського Вільям Задорський вчора о 22:34
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання Дмитро Соболєв 13.06.2025 15:39
- Катівні на окупованих територіях: системна практика чи випадкові злочини Костянтин Автухов 13.06.2025 15:01
- Формальність чи реформа розподілу видатків на оплату праці в державних органах Андрій Заболотний 13.06.2025 13:41
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці Ігор Шевцов 13.06.2025 10:08
- Конкурс без поваги до суспільства Євген Магда 13.06.2025 09:40
- Книги vs гаджети – конкуренція чи синергія? Віктор Круглов 13.06.2025 00:52
- Законопроєкт 4380 – це про повагу до гідності людини та розвиток громад, а не про прибуток Лариса Білозір 12.06.2025 19:15
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку Юлія Мороз 12.06.2025 14:51
- Як електронний документообіг трансформує великі компанії: досвід, що працює Олександр Вернигора 12.06.2025 10:17
- Як правильно обрати тип експертизи для ювелірних виробів: поради експерта Віктор Худоченко 11.06.2025 18:25
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко 10.06.2025 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 10.06.2025 19:35
- Неочевидні деталі, від яких залежить успіх івенту Олексій Куліков 10.06.2025 13:46
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко 10.06.2025 12:46
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 189
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін 161
- Конкурс без поваги до суспільства 130
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 125
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 113
-
ВАКС затвердив найбільшу угоду про визнання винуватості в історії України
Бізнес 26134
-
Ізотоп Іран-235 і напіврозпад світової системи
Думка 14320
-
Через Раду намагаються протягнути нову "соєву правку"
Бізнес 10777
-
Вавриш: один із партнерів забрав гроші з рахунків і втік за кордон
Бізнес 8530
-
Reuters: Росатом і китайська CNNC збудують перші ядерні електростанції в Казахстані
Бізнес 7953