Чи є життя після Верховного суду
Кілька слів про конституційну скаргу.
Прийняті за результатами останньої (поза останньої, поза- поза останньої?) судової реформи зміни до Конституції України в галузі правосуддя ввели в Україні інститут конституційної скарги. Так, в редакції Закону України «Про Конституційний суд України» від 13.07.2017 (далі – «Закон 2136») з’явилися статті 55, 56, якими регламентовано право громадян, іноземців, апатридів та юридичних осіб подати конституційну скаргу.
На перший погляд, після скасування інституту перегляду рішень вищих спеціалізованих судів Верховним судом України, у нас знову з’явилася «супер касація», однак, на практиці ситуація є дещо іншою.
Визначення завдань Конституційного суду України окреслене в статті 1 Закону 2136, згідно якої Суд є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність їй законів України, здійснює її офіційне тлумачення.
Одним з таких завдань є розгляд звернень конституційних скарг – письмових клопотань щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу, які подані не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням.
Отже, маємо такі «фільтри»:
Статус автора клопотання – учасник судового процесу будь-якої юрисдикції за виключенням юридичної особи публічного права.
Статус судового рішення – остаточне, тобто яке не може бути оскаржено в процесуальному порядку та набрало законної сили не більше 3 місяців тому (з деякими винятками щодо права поновлення строку).
Конституційна скарга підписується особисто заявником – фізичною особою, або керівником юридичної особи скаржника. Якщо такий підпис не може бути вчинений, - про це має бути зазначено у скарзі та надано право підпису представнику.
Наступним фільтром є прийнятність форми скарги – тобто її відповідність вимогам Закону 2136, Регламенту Конституційного суду України та певним внутрішнім вимогам, про які можна дізнатися лише після першої невдалої спроби. Таку перевірку згідно закону проводить Секретаріат Суду:
Остаточне судове рішення має бути надано у копії, засвідченій виключно тим судом, який його виніс. Якщо копія рішення буде засвідчена, наприклад, судом першої інстанції, – скарга буде повернута.
Окрім остаточного судового рішення, слід додати всі засвідчені копії рішень по суті судів попередніх інстанцій у цій справі, якщо такі були.
Якщо скаржник посилається на певні проміжні ухвали (відкладення, витребування, призначення експертизи тощо), їх теж доведеться додати. З огляду на те, що вони мають бути засвідчені судом, враховуйте їх наявність в ході підготовки скарги.
Якщо скаргу подає юридична особа - окрім статуту та витягу з ЄДР слід додати документ про призначення (обрання) керівника на посаду.
За 2020 рік до Конституційного суду України було подано 359 скарг. Аналіз показує:
207 скарг – повернуто через невідповідність форми скарги вимогам
123 скарги – відмовлено у відкритті провадження
28 скарг - розподілено судді-доповідачу, доля вирішується
1 скарга - відкрито провадження
Як бачимо, більшу половину скарг було повернуто без розгляду, однак, ця статистика є не зовсім релевантною, адже понад 50 скарг подані одним й тим самим заявником…
Якщо ж вам пощастить потрапити у меншу половину, наступним «фільтром» стане відповідна Колегія, яка вирішить обґрунтованість вашої скарги по суті. В даному контексті слід нагадати, що скарга якраз не є «супер касацією», тому скаржники не повинні ставити під сумнів законність чи обґрунтованість остаточного рішення, неправильність застосування норм матеріального права тощо.
Автор скарги має посилатися виключно на неконституційність певної окремої норми (пункту, речення) закону, на яку послався суд, або на порушення позитивних чи негативних зобов’язання держави по відношенню до нього. Будь-які інші посилання, так само як беззмістовне цитування норм законів чи рішень Суду призведе до визнання скарги необґрунтованою.
Таким чином конституційна скарга – це не про порушення права судом. Це – про порушення Конституції України застосованим судом окремим положенням закону, саме окремої норми, а не статті в цілому.
Навіщо це все потрібно?
«Життя» є і після рішення Верховного суду: це перегляд справи за виключними обставинами у разі задоволення конституційної скарги. Можна виграти битву (окрему інстанцію) і програти війну (справу по суті). А можна програти війну, однак, як Наполеон у його 100 днів, повернутися у справу, якщо Суд визнає неконституційним певне положення застосованого закону. Це дає шанс на перегляд справи ще раз.
Ну і маленький бонус – звертатися із конституційною скаргою можна як окремо, так і паралельно зверненню до Європейського суду з прав людини. Ці скарги не виключають одна одну, тому дають можливість спробувати як конституційний, так і конвенційний захист.
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 15:44
- Закон про захист прав добросовісного набувача (#12089) і засоби захисту. Зворотна дія? Віктор Сизоненко 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 441
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 282
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 221
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 94
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 83
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 21197
-
Торговий дефіцит США різко скоротився завдяки найбільшому в історії падінню імпорту
Фінанси 18422
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 18199
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15332
-
Розмова Трампа з Путіним – що вона означає для України
Думка 14209