План відновлення України. Що вселяє надію?
План відновлення України 2022-2032. Відновлення та розвиток економіки.
Понад 6 тижнів дуже напруженої роботи, до якої доклали зусилля тисячі професіоналів із 24 напрямів.
Минулого тижня План відновлення України було представлено українською делегацією на чолі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем на конференції з питань відновлення України у Швейцарії. Його обговорювали представники найвищого рівня 40 держав та міжнародних організацій.
До частини економічного відновлення у Проєкт Плану вдалося інтегрувати:
1. Зменшення податкового та адміністративного тиску на бізнес.
Планується реалізувати за рахунок спрощення звітності та адміністрування податків, масштабної дерегуляція та розвитку мережі індустріальних парків. Фіскальний відсоток ВВП повинен знизитися з рівня 40-45% ВВП до рівня менше 30%.
Робочою групою запропоновані проєкти зменшення ефективної ставки податків на заробітну плату (в тому числі ЄСВ та ПДФО) до 25% та впровадження ПНвК (податок на виведений капітал) за умови узгодження з міжнародними партнерами відповідно до чинних міжнародних фінансових угод України.
2. Зрушення в питанні управління державною власністю.
Стратегічні підприємства державної власності:
- централізація функції власника державних стратегічних активів та укрупнення таких активів для підвищення ефективності управління ними;
- створення керуючої компанії з управління активами підприємства відповідно до вимог ОЕСР, яка централізуватиме управління активами відповідно до окремих галузей / дивізіонів;
- позбавлення міністерств та відомств невластивої їм функції управління бізнесами до кінця 2022 року;
- затвердження переліку державних стратегічних активів, спрощення та пришвидшення передачі активів на приватизацію, запропоновано законодавчо дозволити приватизацію шляхом ІPO (неконтрольного пакета, не більше 49% статутного капіталу) для частини з топ-15 підприємств;
- виведення на IPO окремих держпідприємств із переліку топ-15 як стратегічна ціль.
Проведення реформи корпоративного управління державних підприємств, що передбачає впровадження управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки відповідно до керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, які, зокрема, визначають: надання наглядовим радам повноважень щодо призначення та звільнення керівника підприємства, затвердження фінансових, інвестиційних та стратегічних планів підприємства.
Приватизація нестратегічних активів:
- підготовка до приватизації всіх державних нестратегічних активів;
- приватизація нестратегічних активів до 2025 року.
3. Блок заходів із відкриття ринків для української продукції та заміщення рф насамперед на ринках G7, ЄС та Великої Британії. Інтеграцію в ланцюжки постачань та розвиток експорту.
Довідково. У 2021 році рф експортувала в країни ЄС та Велику Британію товари на суму 67,5 млрд доларів США без урахування палива та супутніх товарів. Експорт українських товарів до цих країн у 2021 склав 28,9 млрд доларів США. Заміщення Україною експорту рф хоча б на 10% дасть змогу українським експортерам отримати додатково майже 7 млрд доларів США.
Головна ціль заходів – перехід України від продажів сировинних товарів до товарів із великою доданою вартістю. Наприклад, перехід від продажів руди вартістю 110 доларів США за 1 т до продажів готової продукції машинобудування за ціною 5–20 тис. доларів США за 1 т.
4. Завдання із залучення інвесторів та побудови нової інноваційної структури економіки.
Із цією метою розроблено «Інвестиційне меню» на 425 млрд доларів США. Це набір проєктів за пріоритетними галузями з інвестиціями в реальний сектор: ОПК, машинобудування, агропромисловий комплекс, енергетику, логістику, металургію та видобувну промисловість.
Детальний перелік інвестиційних проєктів: IнвестМеню
5. Окремий блок, присвячений страхуванню від воєнних ризиків.
Пропонується задіяти гарантії для закордонних приватних інвесторів за рахунок країн-партнерів та конфіскації майна рф. Діятимуть державні гарантії в розмірі 0,2% ВВП кожної країни з G7 та ЄС упродовж 5 років.
А також збільшити кредитування українськими банками за рахунок використання державних гарантій. Надати державні гарантії постраждалим і зруйнованим бізнесам для залучення банківських кредитів на відновлення.
6. Розвиток ринку праці завдяки оновленню Трудового кодексу, імплементації директив ЄС, активних програм зайнятості та перекваліфікації.
Акцент зроблено й на підвищенні ефективності роботи служби зайнятості: цифровізація сервісів та послуг, збільшення орієнтації на клієнта, реалізація спільних проєктів із приватним сектором. Наприклад, разом із приватними майданчиками пошуку роботи вже створюють Єдину базу вакансій по всій країні.

План відновлення викликав жвавий інтерес та підтримку партнерів у Лугано. Вони дали свою оцінку та рекомендації з його посилення.
Багато уваги, критики й коментарів отримав проєкт Плану і від експертів всередині країни.
План відновлення будуть доробляти й посилювати.
Він має давати чіткі відповіді на такі запитання:
Як Україні, використовуючи сильні сторони (людський капітал, сировинну базу), не потрапити в пастку руху по інерції?
Як зробити ривок та створити економіку нового укладу, побудувати інноваційне майбутнє?
На які точки зростання зробити ставку та які стимули обрати?
Конференція в Лугано є не фінальною точкою в роботі над Планом відновлення, а скоріше – важливою віхою. Далі – доопрацювання Плану, затвердження та найважливіший етап – впровадження.
- Невидимий бізнес не заробляє Олеся Стойко 09:43
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова вчора о 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов вчора о 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат вчора о 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак вчора о 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей вчора о 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков вчора о 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко вчора о 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 545
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 133
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 119
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 81
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки 78
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 29865
-
Батьківський контроль та емоційний тиск – як не зламати довіру дитини
Життя 4624
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3948
-
Випускники шкіл та НМТ: зручність чи відбите бажання вчитися?
Думка 3349
-
Як потрапити в розвідку: покроковий гід
3255