Чи може кримчанин стати Президентом РФ?
Або яке відношення до України має поточна конституційна реформа в Росії.
23 січня 2020 р. Державна дума Російської Федерації (нижня палата парламенту Росії) проголосувала в першому читанні за законопроект щодо внесення змін до Конституції РФ, внесений Президентом Росії лише в понеділок, 20 січня.
Для тих, хто очікував побачити в цьому документі зміну поточних правил гри, перерозподіл владних повноважень Президента РФ на користь колегіальних органів, або будь-які хоча б завуальовані натяки на транзит влади, чекає розчарування: зміни до Конституції пропонують традиційний політичний набір — централізацію та посилення повноважень Президента Росії.
Немає сенсу детально аналізувати ці понад 20 сторінок тексту, просякнуті винятковим популізмом та цинізмом, оскільки новий-старий порядок організації та діяльності органів державної влади в РФ жодним чином не змінюється. Однак, серед цього всього є один аспект, що опосередковано зачіпає інтереси України як незалежної держави, і він стосується наступного.
Законопроект пропонує більш категоричні вимоги до всіх вищих посадовців РФ, і в т.ч. до кандидатів в Президенти. Зокрема, ч. 2 ст. 81 Конституції РФ передбачає, що Президентом Російської Федерації може бути обраний громадянин Російської Федерації, який:
- не має зараз і не мав раніше громадянства іноземної держави, посвідки на проживання або іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання на території іноземної держави;
- і який постійно проживає в Російській Федерації не менше 25 років.
Але у цій самій частині статті далі міститься заплутана конструкція, яка говорить, що вимога про відсутність громадянства іноземної держави не поширюється на тих громадян РФ, які:
- раніше мали громадянство держави, яка була прийнята до складу РФ, або частина якої була прийнята до складу РФ відповідно до федерального конституційного закону;
- і які постійно проживали на території прийнятої до складу РФ держави або частини такої держави.
Єдиною територією, яка підпадає під цю характеристику з точку зору внутрішнього законодавства РФ є так звані «Республіка Крим» і «Севастополь як місто федерального значення», що були незаконно утворені у складі РФ як нові суб’єкти федерації відповідно до федерального конституційного закону від 21.03.2014 р., N 6-ФКЗ як завершення спецоперації з анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Нагадаю, що Росія анексувала Крим як нібито нову незалежну державу, яка відділилася від України, а не як частину України в ході міждержавного трансферу.
Звичайно, імовірність того, що Путін бачить своїм наступником колишнього громадянина України, який проживав на території півострова і отримав громадянство РФ в/після 2014 р., є вкрай низькою (хоча тепер уже юридично можливою). Однак, сам факт таких змін вже є ще одною провокацією міжнародного правопорядку, яка ще раз демонструє, що РФ в жодному разі не планує добровільно відмовитися від того, що було фактично і юридично захоплено в 2014 році.
Таким чином, Конституція РФ, вже крім існуючої прямої згадки про Крим (включно із Севастополем), який з точки зору міжнародного права і національного законодавства України був і залишається невід’ємною частиною території України, незабаром отримає ще одну завуальовану згадку про нього. Такий символічний жест Росії ще раз демонструє власну позицію до України, і вона є однозначно не дружелюбною.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 215
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 144
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 136
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 132
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9874
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 5088
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5039
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4520
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3803